Верховний Суд США відмовився переглядати справу про авторське право на мистецтво, створене ШІ

Верховний Суд Сполучених Штатів Америки 2 березня 2026 року ухвалив рішення не розглядати апеляцію, що стосувалася фундаментального питання: чи може візуальний твір, повністю згенерований штучним інтелектом (ШІ), претендувати на захист авторським правом згідно з американським законодавством. Ця відмова, виражена через непогодження надати клопотання про видачу наказу про перегляд (writ of certiorari), фактично підтверджує чинну правову позицію, згідно з якою для набуття авторських прав необхідна наявність людського автора.

Комп'ютерний науковець Стівен Талер ініціював цей судовий процес, прагнучи захистити авторськими правами візуальну роботу під назвою «A Recent Entrance to Paradise», стверджуючи, що її створила його технологія ШІ «DABUS» автономно. Цей крок вичерпує для Талера судові можливості у цій конкретній справі, оскільки вищі судові інстанції послідовно підтримували позицію Бюро авторських прав США. Юридична епопея, розпочата Талером, сягає корінням 2018 року, коли він уперше подав заявку на федеральну реєстрацію авторського права на цей твір.

У 2022 році Бюро авторських прав США відхилило цю заявку, посилаючись на те, що «авторство людини є основоположною вимогою авторського права». Федеральний суд у Вашингтоні підтримав це рішення у 2023 році, а Апеляційний суд округу Колумбія остаточно підтвердив його у 2025 році. Адміністрація, зокрема Міністерство юстиції, наполягало перед Судом на тому, що положення Закону про авторське право чітко вказують на те, що термін «автор» стосується фізичної особи, а не машини. Адвокати Талера попереджали, що відмова у перегляді справи «незворотно та негативно вплине на розвиток ШІ та його використання у творчій індустрії» у критичні роки зростання.

Це рішення має значний резонанс у контексті стрімкого розвитку генеративного штучного інтелекту. Законодавство США охороняє «оригінальні авторські твори», створені самостійно людиною та які мають мінімальний рівень креативності. На відміну від випадків, коли автори заявляли про значний людський творчий контроль при використанні інструментів на кшталт Midjourney, у випадку Талера йшлося про повну автономність системи DABUS, що є ключовою відмінністю. Судді раніше наводили прецеденти, як-от селфі мавпи, яке не підлягає авторському праву, підкреслюючи необхідність людського творчого внеску.

Попри цю остаточну відмову щодо повністю автономного твору, Бюро авторських прав зберігає більш нюансований підхід до ШІ-асистованих робіт. Захист може бути наданий, якщо людина внесла суттєві творчі зміни у контент, згенерований ШІ, або якщо ШІ виступав лише як допоміжний інструмент. Це створює важливий правовий орієнтир для індустрії, розмежовуючи творче використання технології та спроби визнати машину автором. Стівен Талер раніше вів подібні судові баталії щодо патентів на винаходи, згенеровані DABUS, зіткнувшись із відмовами у Великій Британії та Австралії, хоча йому вдалося отримати патент у Південній Африці. Таким чином, відмова Верховного Суду США забезпечує негайну правову ясність щодо авторства, але залишає відкритими питання щодо ширшого впливу ШІ на інтелектуальну власність у Сполучених Штатах.