Угорське вето блокує висновки ЄС щодо розширення, але технічний процес переговорів з Україною триває

Засідання Ради ЄС у загальних справах (GAC), що відбулося 16 грудня 2025 року у Брюсселі, не увінчалося ухваленням щорічних висновків щодо розширення. Причиною стало вето, накладене Угорщиною. Цей ключовий документ, який зазвичай слугує річним планом роботи з питань євроінтеграції, був замінений висновками від головування ЄС. Ці альтернативні висновки отримали підтримку 26 країн-членів, що демонструє високий рівень консолідації навколо курсу на розширення, незважаючи на наявні перешкоди.

Уряд Угорщини на чолі з прем'єр-міністром Віктором Орбаном пояснив своє блокування відмовою включити до спільного документа позитивну оцінку прогресу, досягнутого Україною у виконанні критеріїв для початку переговорів про вступ. Міністр у справах Європи Данії Марі Б'єр, яка представляла головування у Раді ЄС, висловила глибоке шкодування з приводу цієї блокади. Вона наголосила, що подібні дії можуть надіслати хибний сигнал країнам-кандидатам. Тим не менш, двадцять шість країн-учасниць підтвердили значний прогрес України у виконанні вимог, висунутих Брюсселем.

Згідно з оцінкою Єврокомісії від 4 листопада 2025 року, Україна входить до четвірки найбільш успішних у реформах кандидатів. Цей список також включає Молдову, Албанію та Чорногорію. У проєкті заблокованих висновків було відзначено суттєве просування Чорногорії, яка, згідно з листопадовим звітом ЄК, наразі є найбільш підготовленою до членства країною. Позицію Німеччини озвучив міністр у справах Європи Гюнтер Кріхбаум, який охарактеризував дії Будапешта як «дедалі більш деструктивні». Угорщина ж апелює до фінансових запитів України та ставить питання про становище угорської меншини. Прем'єр Орбан раніше попереджав про потенційне «руйнування угорської економіки» у разі вступу України до ЄС.

Незважаючи на блокування офіційних висновків GAC, євроінтеграційний процес України не зупинився. Раніше, 11 грудня 2025 року, ЄС активував технічний формат переговорів, відомий як «фронтлоудинг». Цей механізм дозволяє проводити підготовку до закриття переговорних глав, оминаючи необхідність одностайного рішення щодо відкриття кластерів. Віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка висловив задоволення запуском цього технічного треку. На його думку, це дасть змогу завершити підготовчу роботу швидше, ніж очікувалося.

Марі Б'єр зазначила, що цей технічний процес зможе продовжити наступне головування Кіпру. Проте, для остаточного закриття будь-якої глави все ще потрібна згода всіх членів Європейського Союзу. Проєкт висновків, який не був ухвалений, мав охопити шість партнерів із Західних Балкан, а також Туреччину, Молдову та Грузію. Розширення ЄС залишається відкритим для будь-якої європейської демократичної країни, яка відповідає Копенгагенським критеріям 1992 року.

Питання розширення, включаючи геостратегічне значення України як інвестиції у стабільність Європи, стануть ключовими темами на майбутньому Саміті ЄС-Західні Балкани 17 грудня та наступному Саміті ЄС, що відбудеться 18–19 грудня 2025 року. Голова Європейської ради Антоніу Кошта планує приділити першочергову увагу ситуації в Україні та питанням її безпеки під час цих важливих зустрічей.