Прогрес у гарантіях безпеки України затьмарений територіальним глухим кутом на переговорах у Берліні

У середині грудня 2025 року, а саме 14 та 15 грудня, у Берліні завершився важливий раунд консультацій на високому дипломатичному рівні. Головною метою цих зустрічей було формування рамкової структури для припинення вогню в Україні. Американські представники, Стів Уіткофф та Джаред Кушнер, повідомили про суттєвий прорив у узгодженні механізмів безпеки для Києва, констатувавши досягнення «значного прогресу». Однак, цей позитивний результат виявився підірваним нездоланними розбіжностями щодо територіальних поступок, яких наполегливо вимагає Російська Федерація.

Під час переговорів, у яких брали участь українські делегати та європейські посадовці, зокрема канцлер ФРН Фрідріх Мерц, детально обговорювалася структура майбутнього припинення вогню. Ця структура передбачала положення, що гарантують суверенітет України, підкріплені потужними гарантіями безпеки від Сполучених Штатів та країн Європи. Ці гарантії моделювалися за принципами П'ятої статті Статуту НАТО. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що з США та Європою досягнуто згоди щодо юридично обов’язкових гарантій безпеки, які потребують остаточного затвердження Конгресом США.

За даними, отриманими від американських офіційних осіб, у процесі обговорень вдалося врегулювати приблизно 90 відсотків пунктів із загального проєкту мирної угоди, що налічував 20 пунктів. Це свідчить про високий ступінь готовності до компромісу у багатьох сферах, окрім ключової.

Фінансові та військові аспекти також були у центрі уваги. Європейський Союз ухвалив рішення про безстрокову заморозку близько 210 мільярдів євро активів Центрального банку Росії. Це рішення спричинило низку юридичних колізій, включно з позовом Банку Росії проти депозитарію Euroclear на колосальну суму 18,1 трильйона рублів. Паралельно з цим, Міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до країн-союзників із проханням зарезервувати щонайменше 0,25% свого валового внутрішнього продукту на потреби озброєння України у 2026 році, що приблизно дорівнює запиту на 120 мільярдів доларів США.

Незважаючи на певний оптимізм, який лунав від деяких учасників, територіальне питання залишається каменем спотикання, критичною перешкодою на шляху до миру. Київська сторона рішуче відкидає будь-яке визнання російського контролю над частинами Донбасу. З іншого боку, Москва, устами заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова, чітко заявляє про відсутність будь-яких підстав для поступок щодо Криму, ЛДНР, а також Херсонської та Запорізької областей, оскільки ці території, на їхню думку, вже закріплені в Конституції РФ. Варто зазначити, що історичний контекст поточних вимог включає той факт, що станом на серпень 2025 року Росія фактично контролювала близько 19% території України, що становить 114 500 квадратних кілометрів.

Таким чином, прогрес у розбудові архітектури безпеки, досягнутий на переговорах, значною мірою нівелюється нерозв'язною дилемою щодо територіального суверенітету. У дипломатичних баталіях брали участь впливові фігури, серед яких Зеленський, американські представники Уіткофф та Кушнер, канцлер Мерц, а також Президент Ради ЄС Антоніу Кошта. Очікується, що наступний саміт ЄС, який розпочнеться у четвер, та запланований на 17 грудня виступ канцлера Мерца, будуть зосереджені на пошуках такого компромісу, який би дозволив зафіксувати гарантії безпеки, не відмовляючись при цьому від суверенітету над спірними землями.