Відкриття молекулярного перемикача мікроглії: новий шлях у лікуванні хвороби Альцгеймера

Міжнародна команда науковців зробила прорив у пошуках терапевтичних рішень проти хвороби Альцгеймера. Результати їхньої роботи, опубліковані 5 листопада 2025 року у престижному журналі Nature, окреслюють новий напрямок для боротьби з цим недугом. Суть інновації полягає у виявленні специфічного молекулярного механізму, який здатний перепрограмувати певну групу імунних клітин мозку, відомих як мікроглія, у стан, що активно захищає нейрони та протистоїть ключовим патологічним ознакам хвороби.

Дослідження було проведено із застосуванням багатогранної методології. Вчені використовували як моделі мишей із симптомами хвороби Альцгеймера, так і культури людських клітин, а також аналізували зразки тканин мозку людей. Центральним елементом цього перемикання є зміна фенотипу мікроглії. Коли ці клітини контактують із білками амілоїду-бета, вони переходять у стан, що характеризується низьким рівнем експресії транскрипційного фактора PU.1 та одночасною наявністю рецептора CD28. Саме цей фенотип — PU.1-низький, CD28-позитивний — продемонстрував надзвичайну здатність стримувати накопичення амілоїдних бляшок та ефективно запобігати подальшому поширенню токсичного тау-білка.

Хоча попередні генетичні дослідження вже натякали на зв'язок між нижчими рівнями PU.1 та зменшенням ризику розвитку хвороби Альцгеймера серед населення, ця робота вперше надала чітке молекулярне підґрунтя для цього спостереження. У проєкті брали участь провідні наукові установи, зокрема Інститут біохімії старіння Макса Планка, Медична школа Ікана при Маунт-Синай та Університет Рокфеллера. Серед ключових дослідників, чиї імена стоять за цим відкриттям, — професор Елісон Гот, епігенетик Олександр Тараховський та доктор Енн Шефер.

Захисна роль цього механізму була експериментально підтверджена. Коли вчені штучно блокували синтез рецептора CD28, захисні популяції мікроглії зникали. Це призводило до стрімкого посилення запальних процесів та прискореного формування амілоїдних відкладень. Таким чином, рецептор CD28 виявився абсолютно необхідним для прояву корисних властивостей цього підтипу мікроглії. Доктор Шефер наголосила на пластичності мікроглії, підкреслюючи її здатність виступати у ролі захисника мозку. Професор Гот додала, що отримані результати забезпечують механістичне обґрунтування того, чому зниження рівня PU.1 асоціюється з меншою ймовірністю виникнення хвороби Альцгеймера.

Мікроглія, яка становить приблизно 10 відсотків усіх клітин мозку, традиційно розглядалася переважно як фактор, що посилює нейродегенерацію через запальні реакції. Це відкриття кардинально змінює фокус, акцентуючи увагу на її внутрішньому потенціалі до саморегуляції та захисту. Воно відкриває новий, імуномодуляційний підхід до лікування цього дегенеративного захворювання, яке є серйозною проблемою для світової системи охорони здоров'я. Наступним критично важливим кроком для впровадження цих знахідок у клінічну практику є глибоке розуміння того, як саме мікроглія здійснює перехід між шкідливим та захисним станами.