Наукове підтвердження ролі прополісу в модуляції запалення та підтримці респіраторного здоров'я

У лютому 2026 року спостерігається черговий сплеск інтересу до прополісу, який у народі часто називають «бджолиним клеєм». Це відбувається на тлі тривалого сезону респіраторних захворювань, що змушує споживачів шукати нутрицевтики з науково доведеною ефективністю. Прополіс — це унікальна смолиста субстанція, яку бджоли створюють шляхом змішування рослинних смол із воском та власними ферментами. У природному середовищі комахи використовують його для стерилізації та герметизації вулика, захищаючи колонію від зовнішніх загроз. Сучасні детальні дослідження лише підтверджують його потужні антибіотичні властивості та здатність протидіяти широкому спектру патогенних мікроорганізмів.

Важливі наукові дані були оприлюднені в систематичному огляді та мета-аналізі, опублікованому в авторитетному виданні Journal of Health, Population and Nutrition (BMC) у серпні 2024 року. Дослідження показало, що стандартизоване вживання прополісу сприяє значному зниженню рівня прозапальних цитокінів у сироватці крові, зокрема інтерлейкіну-6 (IL-6), С-реактивного білка (CRP) та фактора некрозу пухлини-альфа (TNF-α). Група дослідників під керівництвом Алі Голамі з Університету медичних наук Нейшабура, що в Ірані, підкреслює потенціал прополісу як допоміжної терапії при лікуванні хронічних станів завдяки його вираженій протизапальній дії.

Клінічні випробування надали конкретні цифрові показники, які підкріплюють ефективність цього продукту бджільництва. Встановлено, що щоденний прийом прополісу може знизити ризик виникнення інфекцій верхніх дихальних шляхів на 31% під час сезонних епідемій застуди та кашлю. Крім того, науковці з’ясували, що застосування стандартизованого екстракту у формі спрею дозволяє полегшити біль у горлі на два дні швидше, ніж при використанні плацебо. Такі результати роблять прополіс незамінним компонентом домашньої аптечки в період пікової захворюваності.

Ці сучасні висновки гармоніюють із багатовіковим досвідом використання прополісу, коріння якого сягає Стародавньої Греції та Персії. У ті часи його активно застосовували для обробки ран та лікування герпетичних висипань. Сьогодні вчені пояснюють антиоксидантні та протизапальні ефекти речовини високим вмістом флавоноїдів і поліфенолів, які ефективно нейтралізують вільні радикали. Особливу увагу привертає здатність прополісу модулювати сигнальний шлях NF-κB, який відіграє ключову роль у розвитку запальних процесів в організмі людини.

Хімічний склад прополісу вражає своєю складністю: у ньому ідентифіковано понад 200 сполук. Серед них — фенольні кислоти, ефірні олії, а також життєво важливі вітаміни A, C, E та представники групи B. Такий багатий набір компонентів забезпечує широкий спектр біологічної активності, включаючи не лише антимікробну, а й потужну імуномодулюючу дію. Проте фахівці застерігають, що ефективність продукту може варіюватися. Вона безпосередньо залежить від ботанічного походження смол, сезону збору та географічного регіону, що суттєво впливає на фінальну концентрацію активних речовин.

На сучасному ринку прополіс представлений у різноманітних формах: від традиційних спиртових настоянок та водних екстрактів до зручних таблеток і капсул. Попри очевидну користь, не слід забувати про потенційний ризик алергічних реакцій. Перед початком регулярного прийому, особливо особам із хронічними патологіями, вкрай важливо проконсультуватися з лікарем. Загалом, наукова спільнота визнає трансформацію прополісу з категорії народних засобів у статус функціонального продукту з доведеним впливом на кардіометаболічні показники та імунну відповідь. Подальші масштабні дослідження мають остаточно закріпити його місце в офіційних клінічних рекомендаціях.