Масштабне дослідження вивчає комунікацію собак за допомогою звукових панелей

Масштабний проєкт із залученням громадянської науки, відомий як Dog Communication Project, наразі досліджує потенціал використання собаками попередньо записаних звукових кнопок для передачі людям складних когнітивних процесів. Ініціативу очолює Федеріко Россано, доцент кафедри когнітивних наук Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (UCSD) та керівник Лабораторії порівняльної когнітивістики. Ця робота є частиною ширшого лонгітюдного дослідження, яке вже охопило приблизно 10 000 собак та 700 котів у 47 країнах світу, що робить його одним із найбільших у цій галузі.

Проєкт набув значного резонансу після ранніх успіхів, продемонстрованих логопедом Крістіною Хангер, чий собака Стелла опанував понад 50 слів за допомогою спеціально розробленої звукової панелі. Россано та його колеги прагнуть науково перевірити ці заяви про розуміння, застосовуючи суворі методи, щоб уникнути так званого «ефекту Клевера Ганса», коли тварина реагує на непомітні сигнали людини, а не на самі слова. Дослідження включає як контрольовані експерименти, так і збір даних у домашніх умовах, що забезпечує екологічну валідність спостережень.

Попередні результати, отримані на основі аналізу 25 000 натискань кнопок за 21 місяць спостережень за 152 тваринами, вказують на те, що собаки здатні комунікувати свої потреби та внутрішні стани. Зокрема, зафіксовано, що тварини частіше використовують кнопки, позначені як «їжа», «ласощі», «грати» та «на вулицю», ніж ті, що позначають «я тебе люблю» чи ім'я власника. Важливим відкриттям є те, що деякі собаки демонструють контекстуальне використання комбінацій слів, наприклад, поєднання «на вулицю» та «туалет» для вираження конкретного бажання.

Аналіз даних, зібраних через такі платформи, як FluentPet, показав, що натискання кнопок собаками не є випадковим або імітаційним процесом. Дослідники виявили, що певні двослівні комбінації трапляються частіше, ніж це можна було б очікувати за умови випадкового натискання, що свідчить про цілеспрямовану взаємодію. Близько 65 собак у поточному дослідженні регулярно оперують сотнею або більше кнопок, демонструючи потенціал для більш розвиненого вираження. Деякі учасники дослідження навіть навчилися використовувати концепт «боляче» для комунікації про фізичний дискомфорт, наприклад, повідомляючи про біль у животі перед блюванням.

Робота команди Россано та його колег, яка підкреслює, що слова мають значення для собак, отримала широке національне та міжнародне визнання, зокрема, була представлена у лютому 2026 року у спеціальному випуску наукової програми NOVA на PBS. Якщо ці висновки будуть підтверджені, це дослідження може змінити підходи до добробуту тварин, надаючи їм більш артикульований спосіб вираження своїх переживань. Подальші етапи роботи зосереджені на з'ясуванні, чи можуть собаки використовувати ці інструменти для обговорення минулого досвіду або майбутніх планів, що виходить за межі їхніх безпосередніх потреб.