Дефіцит вітаміну D пов'язують із втомою та підвищеним ризиком деменції

Вітамін D, що функціонує в організмі як гормон, відіграє критичну роль у низці фізіологічних процесів, включаючи метаболізм кісткової тканини, модуляцію імунної відповіді та когнітивні функції. Нещодавні наукові дані встановили прямий причинно-наслідковий зв'язок між вираженим дефіцитом цього нутрієнта та посиленням симптомів хронічної втоми, особливо серед жінок старшого віку. Ця нестача порушує гомеостаз, ускладнюючи кишківнику ефективне засвоєння життєво важливих мінералів, таких як кальцій та фосфор, що безпосередньо призводить до м'язової слабкості та больових відчуттів у м'язах.

Клінічні рекомендації щодо підтримки оптимального рівня часто вказують на необхідність щоденного прийому для дорослих у межах 1 000 до 2 000 Міжнародних Одиниць (МО). Деякі науковці вважають, що для підтримки нормальної концентрації 25(OH)D у крові (75–125 нмоль/л) може знадобитися щонайменше 2 000 МО щодня. Крім того, вітамін D бере участь у регуляції циклів росту волосся та має значний вплив на психоемоційний стан, оскільки його низький рівень корелює зі змінами настрою та схильністю до депресивних станів.

Особливу увагу привертають новітні дані, які підтверджують, що серйозний дефіцит цього гормоноподібного вітаміну має прямий причинний зв'язок із підвищеним ризиком розвитку деменції та асоціюється зі зменшенням обсягів мозку. Метааналіз шістнадцяти досліджень показав, що суттєва нестача вітаміну D може збільшити ймовірність хвороби Альцгеймера, найпоширенішої форми недоумства, на 51 відсоток. Вчені припускають, що забезпечення нормального статусу вітаміну D у певних популяціях потенційно може запобігти до 17 відсоткам випадків деменції.

Фахівці наголошують на важливості лабораторного контролю, оскільки самостійне призначення високих доз може спричинити небажані ефекти, зокрема підвищення рівня кальцію в крові, що може призвести до кальцинозу нирок або потовщення стінок судин. Найбільш достовірним методом визначення статусу є аналіз крові на 25-гідроксивітамін D. У регіонах із помірним кліматом, як-от Україна, синтез вітаміну D у шкірі практично припиняється у період з жовтня по квітень через низький кут падіння сонячних променів, що робить додаткове надходження через харчування або добавки життєво необхідним.

Роль вітаміну D виходить за межі кісткової системи, включаючи модуляцію проліферації клітин та зменшення запальних процесів. Наприклад, у рамках проєкту Rush Memory and Aging Project було виявлено, що особи з вищим рівнем вітаміну D у мозку були на 25–33% менш схильні до проявів деменції, незважаючи на наявність амілоїдних бляшок. Це підкреслює, що підтримка адекватного рівня є ключовим елементом у стратегії збереження когнітивних функцій у процесі старіння.