Переговори у Берліні: Розбіжності щодо Донбасу та пошук гарантій безпеки для України

Другий раунд інтенсивних дипломатичних консультацій між українською та американською делегаціями відбувся у Берліні 14–15 грудня 2025 року. Приймаючим заходом виступив Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Дводенні переговори були зосереджені на 20-пунктному проєкті мирного плану, довгострокових механізмах безпеки для Києва та економічній стабілізації. Спеціальний посланець США Стів Віткофф охарактеризував початкову сесію як конструктивну, а український переговірник Рустем Умєров висловив надію на довгострокові перспективи, проте негайного прориву не зафіксовано через фундаментальні розбіжності.

Ключовим каменем спотикання залишається територіальне питання. Джерела AFP зазначають, що позиція Вашингтона вимагає повного відступу України з районів Донбасу, які не були захоплені Росією з 2014 року, що, за спостереженнями європейських учасників, «дещо дивно» збігається з вимогами Кремля. Президент Володимир Зеленський категорично відкинув будь-які територіальні поступки, наголошуючи на необхідності справедливого миру для країни-жертви агресії. Опитування КМІС від 15 грудня підтвердило суспільну позицію: 75% українців виступають проти планів, що вимагають територіальних втрат, хоча 72% підтримали б заморожування лінії зіткнення за наявності надійних гарантій.

На тлі тиску щодо територій, Україна сигналізувала про готовність до компромісу, висловивши відмову від конституційної мети вступу до НАТО. Натомість Київ наполягає на юридично зобов'язуючих гарантіях безпеки, змодельованих за статтею 5 Північноатлантичного договору. США, за даними Axios, розробили проєкт десятирічних гарантій, що включатиме військові, розвідувальні та економічні заходи у разі порушення перемир'я. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус застерігав від надмірної довіри до запевнень, посилаючись на Будапештський меморандум 1994 року.

Дипломатичний ландшафт ускладнюється участю неформальних переговірників. Американську сторону представляли спеціальний посланець Стів Віткофф, який раніше зустрічався з Володимиром Путіним 2 грудня 2025 року, та Джаред Кушнер, чия фірма Affinity Partners досягла 4,8 мільярда доларів AUM станом на березень 2025 року. Деякі європейські дипломати вважають Кушнера більш збалансованим, ніж Віткофф, який, як повідомляється, акцентував на територіальних поступках.

Паралельно з цими обговореннями, європейські партнери зосереджені на фінансовому забезпеченні. Європейський Союз запропонував два варіанти фінансування України на 2026–2027 роки, включаючи репараційну позику, забезпечену замороженими російськими активами, сума яких становить близько 210 мільярдів євро. Цей план стикається з опором: Угорщина на чолі з Віктором Орбаном, який назвав заморожування активів «декларацією війни», та Бельгія, де зберігається більша частина коштів у Euroclear, висловлюють заперечення. Російський Центральний банк, у свою чергу, подав позов до Арбітражного суду Москви на Euroclear на суму близько 195 мільярдів євро збитків.

На тлі переговорів Президент Зеленський провів зустрічі з німецьким Президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром та планував координацію позицій із лідерами ЄС та НАТО, зокрема Кєю Каллас та Марком Рютте. Кая Каллас наголосила, що альтернативні гарантії мають включати «реальні війська, реальні спроможності». Східний фланг, зокрема Литва, підтримує репараційний кредит як «єдиний варіант», тоді як Фінляндія скликає саміт для посилення оборони 16 грудня. Позиція Угорщини, яку Андрій Сибіга назвав «найціннішим замороженим активом Росії в Європі», залишається значною перешкодою для фінансових механізмів ЄС.