Тристоронні переговори щодо України в Абу-Дабі: Другий раунд пошуку миру на тлі ескалації

АБУ-ДАБІ/КИЇВ/МОСКВА, 4 лютого 2026 року – У столиці Об'єднаних Арабських Еміратів офіційно розпочався другий етап тристоронніх консультацій між представниками України, Росії та США. Головною метою зустрічей є розробка дипломатичного шляху до припинення масштабного конфлікту, що триває вже майже чотири роки. Перший день переговорів, який проходив у закритому режимі, українська сторона назвала «продуктивним» та «субстантивним», проте значного прориву поки не зафіксовано. Діалог продовжиться 5 лютого — у день завершення терміну дії останнього великого договору про контроль над стратегічними озброєннями New START, що додає зустрічі особливої напруги через погрози Москви щодо «ядерних контрзаходів».

Передісторія нинішнього дипломатичного марафону сягає 23–24 січня 2026 року, коли в Абу-Дабі відбувся перший раунд консультацій. Ініціатором процесу виступила адміністрація президента США Дональда Трампа, який прагне закріпити за собою роль ключового посередника у врегулюванні війни, що розпочалася з повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. ОАЕ виконують роль нейтрального господаря, надаючи майданчик у палаці Аль-Шаті (Al Shati Palace) та інших об'єктах, де забезпечено суворий режим конфіденційності та обмежено доступ преси.

Поточний раунд переговорів розгортається на тлі інтенсивних бойових дій та нової хвилі ескалації. Протягом 3–4 лютого Росія завдала масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України, попри заяви Трампа про нібито погоджену з Володимиром Путіним «тижневу паузу». Трагедія в Дружківці на Донеччині, де через удар касетними боєприпасами по ринку загинуло щонайменше семеро людей, а також обстріли Одеси, змусили команду Володимира Зеленського скоригувати свої переговорні інструкції. Кремль, у свою чергу, продовжує наполягати на виконанні своїх умов, включаючи вихід ЗСУ з Донбасу та відмову від претензій на Крим.

Формат зустрічі передбачає розміщення делегацій за U-подібним столом, де американські представники займають центральне місце як медіатори. Фотоматеріали, оприлюднені МЗС ОАЕ, підтверджують таку структуру: українська та російська сторони знаходяться одна навпроти одної, а США виступають у ролі стратегічного «буфера» для зниження градуса напруги між опонентами.

• Українську делегацію очолює Рустем Умєров, секретар РНБО, який є ключовим переговорником. До складу групи також увійшли Кирило Буданов та інші високопоставлені військові й дипломатичні представники.
• Російська сторона представлена переважно військовим керівництвом на чолі з Ігорем Костюковим, начальником ГУ ГШ (ГРУ), що підкреслює фокус Москви на технічних аспектах лінії фронту та виведенні військ.
• Американську делегацію представляють Стів Віткофф (спецпосланник Трампа), Джаред Кушнер та міністр армії Деніел Дрісколл. Держсекретар Марко Рубіо зазначив, що прямий контакт технічних команд України та Росії з американськими експертами вже є значним прогресом.

Попри певну затримку через «логістичні труднощі», переговори стартували вранці 4 лютого. Рустем Умєров у своєму Telegram-каналі підтвердив початок тристороннього процесу. Анонімні джерела в американській адміністрації також відзначили високу інтенсивність першого дня роботи, назвавши його корисним для налагодження прямої комунікації між сторонами.

Порядок денний обговорень зосереджений на найбільш гострих питаннях безпеки та територіального устрою, хоча фундаментальні розбіжності залишаються незмінними. Основними темами консультацій є:

• Розведення військ та визначення ліній зіткнення для створення демілітаризованих «буферних зон».
• Майбутній статус України, включаючи питання нейтралітету, гарантій безпеки поза НАТО та долю окупованих територій і Запорізької АЕС.
• Заходи з деескалації, що включають припинення вогню, обмін полоненими та захист енергетичних об'єктів після останніх атак.
• Територіальні вимоги: Росія наполягає на контролі над Донецькою областю, тоді як Україна, спираючись на волю громадян, відкидає будь-які компроміси щодо своєї цілісності.

Кремль використовує майданчик в Абу-Дабі для просування своїх стратегічних вимог щодо обмеження впливу НАТО, апелюючи до результатів «Аляскинського саміту» 2025 року як до основи для діалогу. Експерти зауважують, що Москва не виявляє готовності до реальних поступок без отримання «конкретних гарантій» від Заходу, що робить позицію Києва ще більш непохитною у захисті національних інтересів.

Реакції сторін на перебіг діалогу залишаються стриманими. Україна демонструє скептицизм, але визнає важливість діалогу; Зеленський наголошує на необхідності справедливого миру без втрати земель. Росія займає жорстку позицію: Дмитро Пєсков підтвердив продовження операції до виконання умов РФ, а МЗС пов’язує успіх переговорів із глобальною ядерною стабільністю. США висловлюють обережний оптимізм, а Дональд Трамп відзначає відкритість сторін до обговорення складних питань.

Міжнародні спостерігачі, зокрема представники ЄС та ООН, вітають початок діалогу, але попереджають про високі ризики зриву. Скасування запланованих переговорів між США та Іраном лише додає глобальної напруги навколо зустрічі в ОАЕ. Аналітики видання POLITICO припускають, що результати другого раунду стануть індикатором того, наскільки серйозними є наміри Путіна щодо досягнення реальних домовленостей.

Експерти не очікують миттєвого підписання фінального документа. Найбільш імовірними сценаріями є або рамкова угода про тимчасове припинення вогню до весни, або затяжні консультації, які можуть бути перервані новими ударами. Можливість проведення третього раунду переговорів буде визначена за підсумками зустрічей, що завершаться 5 лютого.