Швидкість Ходьби: Простий Індикатор Загального Здоров'я та Когнітивного Резерву

Темп ходьби визнається простим та легкодоступним біомаркером загального стану здоров'я, що відображає інтеграцію моторних, зорових та функцій нервової системи. Дослідження, проведені фахівцями, зокрема з Університету Аберістуїта в Уельсі, підкреслюють, що хода є складним біомеханічним процесом, залежним від злагодженої роботи опорно-рухового апарату, нервової системи, органів рівноваги, зору та серцево-судинної системи.

Стандартна швидкість пересування, асоційована зі збереженим фізичним станом, зазвичай коливається в межах 1,0 до 1,4 метра за секунду, що приблизно дорівнює п'яти кілометрам на годину. Цей діапазон корелює зі збереженою м'язовою силою та витривалістю. Водночас, уповільнення темпу до показника нижче 0,8 метра за секунду розглядається як ознака прискореного старіння організму, зниження м'язової сили та підвищення довгострокових ризиків для здоров'я, включаючи хронічні захворювання та підвищену смертність. Таке уповільнення може також вказувати на наявність серцево-судинних захворювань, таких як задишка чи аритмія.

Для глибшої оцінки когнітивного резерву експерти рекомендують застосовувати «тест подвійного завдання», який вимагає від особи одночасного виконання розумового завдання під час ходьби, наприклад, послідовного віднімання. Помітне сповільнення під час виконання такого комплексного завдання може сигналізувати про зниження когнітивних функцій. Систематичні огляди підтверджують ефективність тренувань із подвійним завданням для покращення уваги, пам'яті та швидкості ходьби у літніх людей із когнітивними порушеннями, що підкреслює взаємозв'язок між руховою активністю та пізнавальними процесами.

Моніторинг швидкості ходьби є цінним неінвазивним інструментом для раннього виявлення вікових змін. Дослідження, проведене на учасниках віком від 70 до 79 років протягом восьми років, показало, що ті, хто постійно ходив у повільному темпі, зіткнулися з проблемами мобільності. Крім того, дослідження, опубліковане у Британському журналі спортивної медицини, пов'язує регулярну швидку ходьбу (не менше 7 км/год) зі зниженням ризику «смерті від усіх причин» на 24 відсотки порівняно з повільною ходьбою.

Підтримання оптимальної швидкості ходьби є ключовим елементом у стратегії збереження функціональності та якості життя у похилому віці. Психологічний фактор, зокрема страх падіння, може парадоксально посилювати м'язову слабкість через уповільнення руху, збільшуючи ризик повторних падінь. Таким чином, швидкість ходьби відображає загальний стан організму, а рекомендовані МОЗ США 150–300 хвилин фізичних вправ на тиждень можуть бути досягнуті, зокрема, ходьбою тривалістю не менше півгодини п'ять разів на тиждень.