Федеральна податкова служба Бразилії затвердила стратегію використання ШІ згідно з Постановою RFB № 647/2026

5 лютого 2026 року Федеральна податкова служба Бразилії (Receita Federal do Brasil, RFB) зробила значний крок у напрямку цифровізації, офіційно затвердивши власну Політику в галузі штучного інтелекту (ШІ). Це рішення було закріплене через видання Постанови RFB № 647/2026, яка відтепер слугує основним нормативним актом для регулювання інноваційних технологій у відомстві. Документ встановлює чіткі етичні принципи, стратегічні вказівки та надійні захисні механізми, необхідні для відповідального впровадження інструментів ШІ в повсякденну діяльність податкових органів.

Нова ініціатива охоплює повний життєвий цикл систем штучного інтелекту, починаючи від етапів проектування та укладання контрактів із розробниками до безперервного моніторингу та остаточного виведення технологій з експлуатації. Головною метою такого комплексного підходу є забезпечення суворої відповідності чинному законодавству та гарантування безпеки конфіденційної інформації та персональних даних мільйонів бразильських громадян. Постанова створює правове поле, яке дозволяє використовувати технологічний прогрес без ризику для приватності.

Дана політика гармонізує внутрішні процеси RFB із положеннями масштабного Бразильського плану по штучному інтелекту (PBIA) на період 2024–2028 років. Цей загальнонаціональний план має на меті вивести Бразилію на позиції світового лідера у сфері управління та етичного використання ШІ. Центральним елементом нової Політики відомства є безальтернативна вимога щодо обов'язкового людського нагляду. Це положення категорично виключає будь-яку можливість прийняття юридично значущих рішень виключно автономними алгоритмами без участі фахівця.

У структурі Федеральної податкової служби штучному інтелекту відведено суворо допоміжну роль. Технології можуть використовуватися для підтримки складного аналізу, проведення первинного сортування величезних масивів даних або виявлення аномалій, проте фінальне рішення в кожному окремому випадку залишається виключно за державним службовцем. Такий підхід відображає прагнення відомства поєднати ефективність автоматизації з відповідальністю людини, що вже було успішно протестовано в попередніх системах боротьби з шахрайством.

Згідно з текстом Постанови, усі системи ШІ, що впроваджуються, повинні відповідати критеріям пояснюваності, прозорості та можливості проведення аудиту. Політика також вимагає суворого дотримання принципів простежуваності, щоб мінімізувати ризики виникнення алгоритмічної упередженості. Важливо, що документ вводить жорсткі обмеження на використання технологій, які суперечать фундаментальним правам людини, включаючи будь-які інструменти для масового спостереження або прихованого маніпулювання поведінкою платників податків.

Система управління ризиками в межах нової політики розподілена між різними підрозділами: операційні відділи опікуються бізнес-ризиками, тоді як ІТ-департамент відповідає за технічну експертизу та кібербезпеку. Ключову роль у прийнятті стратегічних рішень відіграє Комітет з інформаційних технологій та безпеки (Comitê de Tecnologia e Segurança da Informação). Цей орган не лише затверджує нові проєкти, а й здійснює постійний контроль за продуктивністю впроваджених інструментів. Примітно, що в угодах із зовнішніми підрядниками тепер прямо заборонено використовувати дані RFB для навчання будь-яких сторонніх моделей ШІ.

Попри внутрішню обґрунтованість документа, він викликав жваві дискусії серед правових аналітиків щодо легітимності його застосування. Основне питання полягає в тому, чи достатньо внутрішнього відомчого акта для регулювання сфер, які безпосередньо зачіпають права громадян, наприклад, при виборі об'єктів для інспекцій або накладенні фінансових санкцій. Критики зазначають, що згідно з принципом правового застереження, такі чутливі аспекти мають бути врегульовані законом, схваленим Національним конгресом, а не лише адміністративним рішенням служби.

У контексті загальнодержавних амбіцій, заходи RFB повністю відповідають стратегії PBIA 2024–2028, яка передбачає колосальні інвестиції в розмірі 23 мільярдів бразильських реалів протягом чотирьох років. Ці кошти спрямовані на розвиток технологічної інфраструктури, зокрема на створення одного з п'яти найпотужніших суперкомп'ютерів на планеті. Таким чином, Постанова № 647/2026 є важливим кроком у розбудові сучасної системи податкового адміністрування, яка намагається знайти баланс між інноваційним стрибком та захистом юридичних прав громадян у цифрову епоху.