Євросоюз обговорює модель поетапного членства для нових держав без права вето

У кулуарах європейських владних кабінетів значно активізувалися непублічні обговорення щодо впровадження інноваційної моделі розширення Європейського Союзу. Ця концепція, яку часто називають «поступовою» або «асиметричною» інтеграцією, передбачає відмову країн-кандидатів від права вето на початкових етапах їхнього перебування у блоці. Основна ідея полягає в тому, щоб надати новим учасникам ранній доступ до стратегічних переваг ЄС, зокрема до єдиного ринку та свободи пересування, в обмін на тимчасове обмеження їхніх політичних прав голосу до моменту завершення комплексних інституційних реформ усередині самого Союзу.

Прискорення дискусій навколо цієї альтернативної моделі вступу безпосередньо зумовлене геополітичними викликами, що виникли після початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року. Нинішня вимога одностайності в Раді ЄС дедалі частіше сприймається як критична перешкода для прийняття оперативних рішень, що підштовхує лідерів до розширення сфери застосування голосування кваліфікованою більшістю (КМВ). Антон Гофрайтер, голова Комітету у справах Європи німецького Бундестагу, чітко зазначив, що майбутні члени мають «тимчасово відмовитися від права вето до проведення внутрішніх реформ ЄС», аби запобігти політичному паралічу організації.

Серед держав Західних Балкан, а також України та Молдови, вже сформувалися різні підходи до цієї ініціативи. Лідери Сербії, Албанії та Боснії і Герцеговини (БіГ) відкрито заявили про свою готовність розглянути такий сценарій розвитку подій. Президент Сербії Александр Вучич розглядає це як надійний механізм швидкого доступу до єдиного європейського ринку, а прем’єр-міністр Албанії Еді Рама принципово погодився на обмеження права вето щодо подальших хвиль розширення. Очільник МЗС БіГ Ельмедін Конакович переконаний, що такий крок сприятиме залученню іноземних інвестицій та суттєвому підвищенню рівня життя населення. Варто нагадати, що Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата у грудні 2022 року.

Водночас не всі країни-претенденти налаштовані на подібні компроміси. Чорногорія, яка планує завершити переговорний процес до кінця 2026 року, наполягає виключно на повноправному членстві з рівними правами для всіх учасників. Північна Македонія, яка подала свою заявку на вступ ще у 2004 році, може розпочати свою інституційну присутність у структурах ЄС з 2027 року з обмеженими повноваженнями у прийнятті рішень, якщо запропонована модель буде офіційно затверджена. Косово, своєю чергою, формально подало заявку на членство у 2022 році, також очікуючи на чіткі правила інтеграції.

Єврокомісар з питань розширення Марта Кош акцентувала увагу на тому, що чинні Договори ЄС наразі не містять положень про «членство другого сорту», і будь-яке розширення повинно зміцнювати, а не послаблювати дієздатність Союзу. Юридична площина залишається одним із найскладніших питань: поточні установчі документи не передбачають такої форми участі, що вимагатиме серйозних законодавчих змін. Тим часом у Європарламенті вже запущено процес реформування інституцій, спрямований на зменшення залежності від принципу одностайності. Впровадження системи КМВ дозволить ухвалювати рішення за згодою 15 країн, які представляють 65% населення ЄС, що стане ефективною альтернативою нинішньому порядку голосування.

Провідні аналітики підкреслюють, що такий зсув у політиці є прагматичним кроком, покликаним запобігти стагнації європейського проєкту, хоча остаточні політичні умови залишаються предметом дискусій. Паралельно з цим Європейський Союз продовжує надавати вагому фінансову підтримку регіону Західних Балкан. Зокрема, через План зростання обсягом 6 мільярдів євро ЄС стимулює економічну конвергенцію цих країн ще до їхнього офіційного приєднання до блоку, створюючи підґрунтя для майбутньої стабільності та процвітання.