Вибори в Угорщині 2026 — «референдум» про місце країни в Європі

В Угорщині 12 квітня 2026 року вирішується не лише доля Віктора Орбана. Ці вибори виглядають як перевірка того, чи може країна розвернутися назад до тіснішого зв'язку з ЄС і НАТО, чи залишиться головним внутрішнім порушником спокою в Євросоюзі.

Петер Мадяр, колишній союзник Орбана і лідер партії Tisza, називає ці вибори «референдумом» про зовнішньополітичний та цивілізаційний курс країни. Це не просто красива формула. Орбан перебуває при владі з 2010 року, і нинішня гонка вже вважається його найсерйознішим випробуванням за півтора десятиліття. На 12 квітня призначено вибори на всі 199 місць у парламенті, і вперше за багато років у опозиції є не символічний, а реальний шанс.

Чому інтрига стала справжньою? Тому що це вже не протест у соцмережах, а зміна електоральної карти. За кількома незалежними опитуваннями, Tisza на початку квітня випереджала Fidesz серед виборців, які визначилися, на 19–23 відсоткові пункти. Особливо помітний віковий розлом: серед угорців молодше 30 років понад 60% підтримують Мадяра, тоді як Fidesz отримує близько 15%. Для влади це тривожний сигнал: молоді виборці голосують не лише проти втоми системи, а й проти відчуття, що країна застрягла між Москвою та Брюсселем.

Але це не історія про «либералів проти консерваторів» у звичному вигляді. Орбан будує кампанію на тезі, що головна загроза для Угорщини — не Росія, а Європейський Союз, який, за його версією, зазіхає на суверенітет країни. Мадяр відповідає інакше: він обіцяє більш західний курс, відновлення довіри до інституцій та прагматичні, але вже не політично залежні відносини з Москвою. Питання для читача тут просте: чи може Угорщина залишатися в ЄС і водночас робити ставку на постійний конфлікт із ним як на основу внутрішньої політики?

Ставки для Європи дуже конкретні. Брюссель уже багато років сперечається з Будапештом через верховенство права, корупційні ризики та заморожені кошти ЄС; навколо частини раніше розморожених грошей суперечка не закінчилася. Паралельно Орбан у березні знову заблокував великий пакет допомоги Україні на суму €90 млрд і прямо дав зрозуміти, що готовий використовувати нові важелі тиску. Тому в Брюсселі угорські вибори сприймають не як внутрішню драму, а як потенційне роздоріжжя для всієї європейської політики щодо України, Росії та єдності ЄС.

Що далі? Навіть якщо Tisza прийде першою, це не означає миттєвий демонтаж системи Орбана: поляризація в країні величезна, а кампанія входить у вирішальний тиждень на межі напруження. Але вже зараз зрозуміло інше: ці вибори важливі не лише для Будапешта. Вони покажуть, чи можна в центрі Європи політично перемогти модель, яка довго здавалася незмінною. І це, мабуть, найважливіша новина в цій історії.