Популяції морських їжаків Канарських островів на межі локального вимирання через глобальну морську пандемію

Світова морська екологічна катастрофа спричиняє стрімке скорочення популяцій морських їжаків, і нещодавні оцінки підтверджують майже повний колапс у низці ключових регіонів. Вид *Diadema africanum*, який відіграє життєво важливу роль у морській екосистемі Канарських островів, опинився на межі локального вимирання після масштабних подій смертності, зафіксованих під час досліджень протягом 2023 року.

Криза, детально описана дослідженням під керівництвом Івана Кано, докторанта з Університету Ла-Лагуна, розпочалася ще на початку 2022 року. Перші випадки масового вимирання були помічені біля берегів Ла-Пальми та Ла-Гомери, після чого ця хвиля поширилася на схід по всьому архіпелагу. Візуальні обліки, проведені на семи головних островах, виявили разюче падіння щільності дорослих особин *D. africanum*. Зокрема, на Тенеріфе зафіксовано зниження на 99,66%, а на Ла-Пальмі — на 73,8% порівняно з показниками 2021 року, що стало найнижчим рівнем з початку моніторингу.

Ця локалізована катастрофа на Канарах є частиною синхронних інцидентів масової загибелі, що вражають різні види роду *Diadema* у Карибському басейні, Середземному морі, Червоному морі та Західній частині Індійського океану. Міжнародна група дослідників класифікувала цю подію як всесвітню пандемію. Спалах 2022-2023 років виявився значно руйнівнішим, ніж попередні епізоди у 2008 та 2018 роках. Головна відмінність полягає в тому, що відновлення молодняка та продукування личинок практично припинилися, що свідчить про глибоке порушення життєвого циклу виду.

Морські їжаки роду *Diadema* є незамінними інженерами екосистеми, оскільки вони активно харчуються водоростями. Це харчування захищає вразливі структури твердих коралів, яким для виживання необхідне сонячне світло. Зафіксована втрата цих травоїдних організмів корелює зі значним зростанням покриву водоростей та, як наслідок, зменшенням площі, зайнятої твердими коралами, у постраждалих зонах. Наприклад, у Карибському регіоні спостерігалося, що покрив коралів скоротився вдвічі, тоді як покрив водоростей зріс на 85%.

На Тенеріфе падіння популяції сягнуло 99,7%, що супроводжувалося повним провалом рекрутингу протягом усього 2023 року: після історичного піку розселення не було виявлено жодного нового личинкового поселенця. Океанографічні дані свідчать, що аномально потужні південні хвилі та тривалі східні течії могли сприяти початковому спалаху захворювання на Ла-Гомері та Ла-Пальмі. Дослідники застерігають: без цих критично важливих травоїдних видів, глобальні зусилля з відновлення вже пошкоджених коралових рифів зіткнуться з серйозними перешкодами. Це нагадує про важку фазову зміну в Карибському морі після масового вимирання *Diadema antillarum* у 1983 році.

Хоча основна загроза є екологічною, їжаки *D. africanum* на Тенеріфе також були об'єктом інших екологічних досліджень. Оцінка 2022 року вивчала вміст мікропластику у 33 зразках. Було виявлено, що проковтнуті частинки переважно складалися з мікроволокон целюлози, поліпропілену та поліетилентерефталату. Підозрюваний у спалахах у Карибському басейні схожий патоген — паразит-інфузорія *Scuticociliate* — також причетний до нинішнього глобального вимирання, що викликає занепокоєння щодо можливого поширення інфекції до Тихого океану.