Бразилія запроваджує Національну Політику Простої Мови: Крок до прозорості держуправління

У Бразилії набула чинності нова законодавча ініціатива, спрямована на уніфікацію та спрощення комунікаційних процесів у державному секторі. Закон під номером 15.263, підписаний Президентом Луїсом Інасіу Лулою да Силвою 14 листопада 2025 року та офіційно опублікований 17 листопада 2025 року, офіційно заснував Національну Політику Простої Мови. Цей важливий правовий акт зобов'язує усі органи державної влади — федеральні, штатні та муніципальні — забезпечувати, щоб їхнє спілкування з громадянами було максимально зрозумілим, об'єктивним та легкодоступним для сприйняття.

Ключова мета цієї політики полягає у наданні громадянам можливості без зайвих зусиль знаходити, інтерпретувати та ефективно використовувати офіційну інформацію. Очікується, що це нововведення суттєво сприятиме скороченню адміністративних витрат та зменшенню необхідності залучення посередників для роз'яснення державних повідомлень. Закон встановлює чіткі технічні стандарти для офіційного листування. Серед вимог — використання коротких речень, перевага активного стану та категорична заборона на надмірне вживання вузькоспеціалізованого жаргону чи рідковживаних іншомовних термінів. Крім того, політика акцентує увагу на інклюзивності, гармонізуючи свої положення з нормами Закону про статус осіб з інвалідністю (Закон № 13.146/2015), що вимагає полегшення розуміння інформації для громадян з обмеженими можливостями.

Одним із найбільш резонансних аспектів Закону № 15.263 є вимога суворого дотримання граматичних норм, закріплених у Зведеному Офіційному Словнику Португальської Мови (VOLP) та Орфографічній Угоді 2008 року. Це положення прямо забороняє застосування нових форм флексії за родом і числом, таких як «todes», «elu» чи «amigues», які використовуються для позначення небінарних осіб. Прихильники цієї норми наполягають, що вона необхідна для збереження граматичної чистоти та ясності в офіційних документах. Водночас, це викликало значну критику, оскільки міжнародні зобов'язання Бразилії, включаючи рекомендації від Організації Об'єднаних Націй та ЮНЕСКО, заохочують використання мови, що враховує гендерну інклюзивність.

Ініціатива, яка спочатку була висунута депутатом Ерікою Кокай, мала на меті наблизити уряд до народу через впровадження «простої мови». Проте під час розгляду в Палаті депутатів до тексту була додана та сама суперечлива поправка, що стосувалася гендерної флексії. Асоціація Бразильської Лінгвістики (Abralin) позитивно відзначила часткове вето Президента на статтю 7 початкового проєкту. Ця стаття передбачала призначення спеціального державного службовця для суб'єктивного контролю за практиками застосування мови.

Впровадження цих нових комунікаційних стандартів, деталізація яких має бути здійснена виконавчою владою протягом наступних 90 днів, торкнеться всіх рівнів управління, включно з місцевими муніципалітетами. На думку консультанта Патрисії Матушевскі, хоча цей закон є важливим кроком уперед, він вимагатиме глибинної трансформації управлінської культури. Необхідно здійснити перехід від комунікації, орієнтованої на внутрішні бюрократичні процеси, до моделі, де пріоритетом є інтереси та розуміння з боку громадянина.