Прискорення євроінтеграції Західних Балкан: Саміт у Тиваті та фінансовий План зростання для Косова

У лютому 2026 року процес інтеграції країн Західних Балкан до Європейського Союзу отримав новий потужний імпульс завдяки низці стратегічних ініціатив та політичних рішень. Головні дискусії розгорнулися навколо бачення майбутнього розширення ЄС, особливо після заяв Федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який підтвердив непохитну відданість Берліна стабільності та розвитку цього стратегічно важливого регіону.

Під час свого виступу 13 лютого 2026 року на Мюнхенській конференції з безпеки канцлер Мерц висловив занепокоєння щодо поточної стратегії ЄС стосовно країн-кандидатів. Він наголосив, що Німеччина не дозволить втратити Західні Балкани, оскільки вбачає їхнє майбутнє виключно в межах Європейського співтовариства. Мерц також виступив за скасування принципу одностайності в Раді ЄС при відкритті нових переговорних розділів, запропонувавши встановити дедлайн для цього рішення не пізніше квітня 2026 року. Така позиція, підкріплена обговореннями з Еммануелем Макроном щодо європейської безпеки, додає значної політичної ваги всьому процесу інтеграції.

Президент Чорногорії Яков Мілатович, який очолює країну з травня 2023 року, повідомив про домовленість із Головою Європейської ради Шарлем Мішелем щодо проведення Саміту ЄС-Західні Балкани в Тиваті 5 червня 2026 року. Цей захід стане ключовим майданчиком для обговорення амбітної мети Подгориці — вступу до ЄС до 2028 року. Для досягнення цього результату Чорногорії необхідно не лише виконати формальні критерії, а й забезпечити внутрішню політичну стабільність, зокрема завершити реформування Конституційного суду. Варто зазначити, що у 2025 році країна значно зміцнила свій статус лідера процесу вступу, успішно закривши кілька важливих переговорних глав.

У Косові, де уряд на чолі з прем'єр-міністром Альбіном Курті було остаточно затверджено 12 лютого 2026 року після тривалого періоду політичної невизначеності, спостерігається надзвичайна оперативність. Вже в день свого призначення, 12 лютого 2026 року, кабінет Курті ратифікував угоду про Європейський інструмент реформ і зростання (Growth Plan). Це рішення відкриває Приштині доступ до фінансового пакету обсягом близько 882 мільйонів євро, що складається з грантів та пільгових кредитів. Ця сума є критично важливою для економіки, оскільки становить приблизно 8% від ВВП країни. Міністр фінансів Хекуран Мураті підкреслив, що швидка ратифікація була необхідною для отримання коштів, з яких 253,3 мільйона євро передбачено у формі безповоротних грантів.

Європейська Комісія позитивно оцінила швидке схвалення Плану зростання Косова, назвавши це вирішальним моментом для економічного та інституційного прогресу. Проте, як зауважили в Представництві ЄС у Косові, тепер основна увага має бути зосереджена на негайному виконанні технічних умов для отримання першого авансового платежу в розмірі 61,8 мільйона євро, що становить 7% від загальної суми. Часові рамки є досить жорсткими: термін виконання реформ, запланованих ще на червень 2025 року, спливає 30 червня 2026 року. Цей етап включає 13 конкретних кроків, виконання яких дозволить розблокувати наступні 90,7 мільйона євро.

Рішучі дії Косова щодо ратифікації Плану зростання демонструють високу політичну ефективність після подолання внутрішнього застою. Це забезпечує країні негайний доступ до фінансової підтримки, спрямованої на прискорення соціально-економічного зближення з Євросоюзом. Усі ці події відбуваються на тлі ширшого геополітичного порядку денного, де Фрідріх Мерц на Мюнхенській конференції 13 лютого 2026 року також наполягав на розбудові міцної європейської опори всередині НАТО. Такі сигнали свідчать про прагнення регіону до фундаментальної трансформації та остаточного закріплення в європейських структурах.