Берлінські переговори: Прогрес у гарантіях безпеки та відмова України від членства в НАТО

Інтенсивні дипломатичні переговори у Берліні, що тривали у понеділок, 15 грудня 2025 року, після попередніх п'ятигодинних консультацій у неділю, 14 грудня, засвідчили суттєвий поступ у розробці мирного плану, ініційованого Сполученими Штатами. Центральним елементом обговорень стала готовність Києва відмовитися від прагнення до членства в НАТО в обмін на юридично зобов'язуючі гарантії безпеки, аналогічні Статті 5 Альянсу, від США, Канади та Японії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який головував на зустрічі у Канцелярському офісі Берліна, охарактеризував американську пропозицію як «важливий крок уперед», що відкриває «шанс на реальний мирний процес». Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що відмова від НАТО є значною поступкою, але наголосив, що будь-яка угода має бути заснована на поточних лініях фронту, виключаючи територіальні поступки Росії. Паралельно, було зафіксовано прогрес у питанні використання заморожених російських активів для потреб відбудови.

Європейські лідери, включаючи Прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, Президента Франції Еммануеля Макрона, Прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та Президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, мали приєднатися до розширеного саміту пізніше того ж дня. Глави держав ЄС спільно з фон дер Ляєн та Президентом Євроради Антоніу Коштою опублікували заяву, зобов'язуючись співпрацювати з Вашингтоном та Києвом щодо безпекових гарантій та економічного відновлення. У рамках цих гарантій планується створення «Коаліції охочих» за підтримки США для формування «багатонаціональних сил», які сприятимуть відновленню Збройних Сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору та морських комунікацій, потенційно діючи на території України після припинення вогню.

Заява європейських лідерів також передбачає підтримку ЗСУ на рівні близько 800 000 військових у мирний час для стримування конфлікту. США візьмуть на себе відповідальність за механізм моніторингу припинення вогню, що включатиме раннє попередження про атаки та реагування на порушення. Спеціальний посланець США Стів Віткофф після недільних переговорів анонсував «великий прогрес» та «інтенсивне обговорення» щодо цих питань.

Незважаючи на оптимізм, залишаються невирішеними критичні питання, зокрема, згода Президента Росії Володимира Путіна на умови припинення війни та остаточна територіальна лінія розмежування. Експерт Федір Лук'янов висловив сумнів, що Москва відмовиться від заявлених територій. Президент США Дональд Трамп заявив про наближення до миру, хоча його адміністрація, за словами Дональда Туска, закликає не форсувати питання заморожених активів. Українське суспільство, згідно з даними, демонструє 72% готовності підтримати заморожування ситуації на поточній лінії фронту за наявності гарантій, проте 75% відкидають відступ територій без чітких гарантій.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль висловив сумнів щодо прагнення Путіна до миру через відсутність згоди щодо припинення вогню. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що практичне використання заморожених російських активів, яких у Euroclear накопичено понад 175 мільярдів євро, може зайняти тривалий час. Переговори, що тривали два дні, наближають потенційне завершення конфлікту, незважаючи на недавній успіх України – удар безпілотником по російському підводному човну класу «Кіло» в Новоросійську в ніч на 15 грудня 2025 року. Ключові питання, що залишаються відкритими, включають затвердження гарантій Сенатом США; очікується, що подальші консультації між українською та американською командами відбудуться 20-21 грудня у Сполучених Штатах.