Синхронні спостереження за міжзоряною кометою 3I/ATLAS телескопами Gemini та Europa Clipper перед прольотом повз Юпітер

Вивчення міжзоряної комети 3I/ATLAS (також відомої як C/2025 N1 (ATLAS)), яку було відкрито у липні 2025 року, відкриває перед астрономами рідкісну нагоду дослідити первинний матеріал, що сформувався поза межами нашої Сонячної системи. Цей об’єкт, третій підтверджений міжзоряний гість після 1I/ʻOumuamua (2017) та 2I/Borisov (2019), за оцінками, може мати вік до семи мільярдів років. Це потенційно робить його найдавнішим із спостережуваних тіл, старшим за саме Сонце. Комета пройшла перигелій 29 жовтня 2025 року, а максимальне зближення із Землею відбулося 19 грудня 2025 року на відстані близько 269 мільйонів кілометрів (1,8 астрономічної одиниці). Наступний тісний проліт повз Юпітер заплановано на 16 березня 2026 року. Під час цього маневру комета наблизиться до газового гіганта на відстань приблизно 53,6 мільйона кілометрів, що неминуче змінить її траєкторію, спрямувавши її по гіперболічній орбіті геть із нашої системи.

Завдяки скоординованим зусиллям наземних та космічних спостережних засобів наприкінці 2025 року вдалося отримати надзвичайно цінні наукові дані. Телескоп Gemini North, розташований на Гаваях, 26 листопада 2025 року зафіксував детальні зображення та спектри комети. Ці спостереження виявили досить компактну кому — хмару газу та пилу, що оточує крижане ядро. Паралельно, 6 листопада 2025 року, космічний апарат NASA Europa Clipper, який прямує до Юпітера, провів власні вимірювання з відстані приблизно 164 мільйони кілометрів. Прилад Europa-UVS, встановлений на борту Clipper і спочатку призначений для вивчення Європи, був ефективно використаний для збору інформації про склад коми, зокрема, про співвідношення газів та пилових частинок.

Спостереження, проведені Europa Clipper, надали унікальну перспективу. Оскільки траєкторія комети пролягала між апаратом та Сонцем, прилад UVS зміг зафіксувати хвости «вздовж потоку». Це було особливо цінно, оскільки наземні спостереження в той час ускладнювалися прямим сонячним впливом. Прилад зафіксував наявність таких елементів, як кисень та водень, що підтверджує високу активність випаровування (аутгазінгу) комети після її проходження перигелію. Крім того, в рамках комплексного аналізу було зареєстровано радіосигнали від 3I/ATLAS зі статистичною значущістю виявлення, що перевищила 10 сигма. Це є вагомим науковим підтвердженням радіовипромінювання, яке, ймовірно, пов'язане з пиловими частинками або плазмовими процесами. Проте, варто зазначити, що проєкт Breakthrough Listen, використовуючи телескоп Грін-Бенк 18 грудня 2025 року, не виявив жодних штучних техносигнатур.

Серед науковців тривають активні дискусії щодо природи певних аномалій, зокрема невеликого негравітаційного прискорення та змін кольору об'єкта. Це, своєю чергою, викликало певні спекуляції щодо можливого технологічного походження, які, зокрема, озвучував Аві Лоб. Попри це, домінуючий консенсус, підкріплений відсутністю виявлених технопідписів, наполягає на тому, що це суто природний астрофізичний феномен. Деякі дослідження натякають, що незвичний хімічний склад, який характеризується підвищеним вмістом чадного та вуглекислого газу, може бути наслідком багатомільярдного впливу галактичних космічних променів на поверхню тіла, поки воно перебувало у міжзоряному просторі.

Координація зусиль таких ключових інституцій, як Гарвард (зокрема, Аві Лоб), NASA (завдяки апаратам Europa Clipper та Juno) та Gemini Observatory, яскраво демонструє високий рівень міжнародної наукової взаємодії. Присутність зонда Juno, який вже функціонує на орбіті Юпітера, створює передумови для потенційного спостереження за зближенням 3I/ATLAS у березні 2026 року. Завершення транзиту комети після гравітаційної взаємодії з Юпітером робить дані, зібрані наприкінці 2025 року, абсолютно критичними для глибшого розуміння складу та динаміки найдавнішої міжзоряної матерії, яку ми коли-небудь мали змогу дослідити.