Щорічна корекція географічного Південного полюса на станції Амундсен-Скотт через дрейф льодовика

На американській дослідницькій станції Амундсен-Скотт, розташованій у самому серці Антарктиди, 1 січня 2026 року відбулася традиційна щорічна церемонія встановлення нового маркеру географічного Південного полюса. Ця необхідна процедура запроваджена для того, щоб компенсувати невпинне зміщення льодовикового щита, на якому стоїть сама станція. Льодовий масив, що знаходиться на вражаючій висоті 2835 метрів над рівнем моря, постійно дрейфує у напрямку моря Ведделла, долаючи відстань приблизно 10 метрів щороку.

Щорічне переміщення цієї символічної точки відліку, яке проводиться безперервно з 1959 року, яскраво ілюструє динаміку крижаного покриву навіть у місці, де сходяться осі обертання Землі. Станція, якою керує Національний науковий фонд США (NSF) у рамках Програми США в Антарктиці (USAP), є найпівденнішим цілорічним науковим центром на нашій планеті. Після завершення урочистої події маркер попереднього року, який зазвичай має форму фігурного стовпа, акуратно демонтують і переносять у спеціальну скляну вітрину всередині комплексу, щоб зберегти історію досліджень.

Сучасна будівля станції була введена в експлуатацію у 2008 році, замінивши старий геодезичний купол. Це було зроблено для кращого захисту від накопичення снігу та екстремальних погодних умов. Потреба у щорічному калібруванні наголошує на тому факті, що, хоча географічний полюс є фіксованою точкою, що визначається віссю обертання, він фактично розташований на повільно рухомому крижаному тілі. Важливо розрізняти: ця операція жодним чином не стосується магнітного Південного полюса. На відміну від географічного, магнітний полюс є рухомим об'єктом, який дрейфує у напрямку північ-північний захід зі швидкістю близько 55 кілометрів на рік.

Географічний полюс, визначений як 90° південної широти та 0° довготи, слугує фундаментальною точкою для світового картографування. Вимірювання, які проводяться за допомогою GPS з 1991 року, підтверджують швидкість дрейфу льодовика з високою точністю: 9,98 ± 0,01 метра на рік. Наукові дослідження, які ведуться на станції Амундсен-Скотт, охоплюють астрономію, гляціологію та атмосферні науки, використовуючи унікальну чистоту повітря та повну відсутність світлового забруднення. Станцію було засновано у листопаді 1956 року в рамках операції «Deep Freeze» до Міжнародного геофізичного року, і вона названа на честь Руаля Амундсена та Роберта Скотта, які першими досягли полюса у 1911 році.

У зимовий період на станції залишається близько 50 осіб персоналу, тоді як у літній сезон їхня кількість зростає до 150. Це вимагає надзвичайно складної логістики, включаючи щорічні авіаперевезення з бази Мак-Мердо. Ця щорічна заміна маркеру, яка часто супроводжується символічною передачею американського прапора від старої позначки до нової, є важливим ритуалом для персоналу, який працює в умовах шестимісячної полярної ночі та шестимісячного полярного дня. Вся ця діяльність на найпівденнішій точці Землі демонструє неперервну взаємодію між передовими науковими пошуками та фундаментальними, невпинними силами природи.