Відновлення популяції горбатих китів демонструє екологічну стійкість після заборони промислу

Популяції горбатих китів демонструють значне відновлення, що розглядається як один із ключових успіхів у сфері природоохоронної діяльності. Дослідниця Ольга Філатова зазначає, що спостереження за цими морськими ссавцями, які раніше були рідкісними, тепер фіксуються майже щоденно на дослідницьких ділянках, що вказує на зростання чисельності та розширення ареалу. Загальна світова популяція горбатих китів, відомих як Megaptera novaeangliae, наразі обережно оцінюється приблизно у 80 000 особин, що є суттєвим зростанням порівняно з критичним мінімумом у 10 000 особин.

Це повернення значною мірою пов'язують із запровадженням Міжнародною китобійною комісією (МКК) мораторію на комерційний китобійний промисел у 1986 році, який припинив масове винищення цих тварин. Історія китобійного промислу, що сягає тисячолітньої давнини, підкреслює важливість сучасних природоохоронних заходів, які дозволили горбачам уникнути долі, подібної до синього кита, промисел якого було повністю заборонено у 1965 році. Мораторій МКК не зачіпає лише аборигенний промисел для корінних народів.

Ключовим елементом успіху горбатих китів є їхня поведінкова гнучкість, особливо у питаннях харчування. Дослідження, проведені, зокрема, у протоці Сенявіна в Росії, задокументували здатність китів швидко змінювати раціон: коли основне джерело їжі, полярний тріска, стало менш доступним, спостерігалося переключення на криль. Ця адаптивність до мінливих умов навколишнього середовища вважається критично важливою для їхнього виживання, як це обговорюється у виданні Marine Mammal Science. Горбачі також використовують енергоефективні методи полювання, зокрема техніку «пасткового годування», коли кит зависає з відкритим ротом поблизу зграй птахів, змушуючи рибу шукати притулку безпосередньо у його ротовій порожнині.

Ольга Філатова, яка має досвід спостережень за поведінкою китів у північній частині Тихого океану, висловлює занепокоєння щодо майбутнього видів, більш залежних від арктичних умов. Вона зазначає, що танення морського льоду відкриває нові арктичні ареали для горбатих китів, але це ж явище створює екологічні виклики для суто арктичних мешканців, таких як білуха та гренландський кит. Незважаючи на це, для горбатих китів припинення інтенсивного промислу стало каталізатором для їхнього значного чисельного зростання та демонстрації високої екологічної стійкості.