Кити як ключові поглиначі вуглецю: Наукові дані та кліматичний вплив

Нещодавні наукові дослідження продовжують акцентувати увагу на незамінній ролі великих китів у природному регулюванні клімату планети. Ці морські ссавці функціонують як потужні вуглецеві поглиначі, суттєво впливаючи на концентрацію вукислого газу в атмосфері. Професор Гайді Пірсон з Університету Аляски Південний Схід наголошує, що відновлення популяцій китів є однією з ключових стратегій для посилення природної здатності Землі до накопичення вуглецю. Це дослідження демонструє глибоку взаємозалежність морських екосистем та глобальних зусиль зі стабілізації клімату.

Один великий кит, як показують розрахунки, здатний секвеструвати до 33 тонн вуглецю протягом свого життєвого циклу, що є значним внеском у довгострокове утримання цього елемента поза атмосферою. Коли ці гіганти гинуть, їхні масивні тіла опускаються на дно океану — процес, відомий як «китовий труп» (whale fall), — що на століття утримує накопичений вуглець у морських відкладеннях. Економісти Міжнародного валютного фонду (МВФ) у 2019 році оцінили середню економічну вигоду від одного великого кита у понад два мільйони доларів на рік, враховуючи його вуглецеву функцію та інші екологічні переваги. Це підкреслює, що захист китів має подвійну вигоду: він допомагає стримувати кризу біорізноманіття та пом'якшує кліматичні зміни.

Крім прямого накопичення, кити активізують поглинання вуглецю через механізм, який біологи називають «китовий насос». Їхня життєдіяльність, зокрема вертикальні міграції та виділення поживних речовин, таких як залізо та азот, у поверхневі води, стимулює бурхливе зростання фітопланктону. Ці мікроскопічні організми поглинають величезні обсяги атмосферного вукислого газу, адже, за оцінками, вони відповідальні за фіксацію близько 40% усього антропогенного CO2. Попереднє моделювання вказує, що до промислового винищення, кити у Південному океані видаляли близько 2 мільйонів тонн CO2 щорічно, тоді як зараз ця цифра знизилася до приблизно 200 000 тонн.

Порівняння з лісовими насадженнями також є показовим: один великий кит, що накопичує 30 тонн вуглецю за життя, значно перевершує дерево, яке за 100 років життя фіксує лише близько 2,2 тонни CO2. Експерти МВФ стверджують, що потенціал поглинання вуглецю китами значно перевищує потенціал дерев, і закликають повернути популяцію китоподібних до допромислового рівня у 4–5 мільйонів особин. Навіть у контексті зростаючої потреби у вуглецевих компенсаціях, як-от проєкт чилійської організації Fundasion MERI, що використовує акустичні буї для моніторингу китів, збереження цих тварин має стати пріоритетом. Це природне рішення приносить користь усій океанічній екосистемі, запобігаючи виснаженню морських районів та підтримуючи біорізноманіття.