Капібари у Куябі продемонстрували організований перетин жвавої вулиці

У місті Куяба, штат Мату-Гросу, Бразилія, зафіксовано випадок, коли група капібар, найбільших сучасних гризунів, організовано використала регульований пішохідний перехід. Ця подія, що привернула увагу громадськості, підкреслює зростаючу урбанізацію цих напівводних тварин у регіоні. Капібари, відомі своїм соціальним способом життя у групах, зазвичай мешкають поблизу водойм у саванах і лісах Південної Америки, від низовини Оріноко до затоки Ріо-де-ла-Плата.

Момент, зафільмований водієм Лукасом Абреу, зафіксував, як великі гризуни виявляли терпіння, очікуючи перед початком руху через розмічену ділянку дороги. Спостереження свідчать про те, що група, ймовірно, чекала на умовного лідера, перш ніж синхронно розпочати перетин проїжджої частини, що вказує на високий рівень внутрішньої комунікації у стаді. Крім того, водій найближчого автобуса зупинив транспортний засіб, щоб забезпечити тваринам безпечний прохід, демонструючи зміну взаємодії між міським населенням та дикою природою у цьому регіоні.

Подібні інциденти з появою капібар у міських ландшафтах Куяби стають частішими, що є прямим наслідком їхньої популяційної експансії. Бразильські дослідники вивчають цей феномен міської екології, вказуючи на значне зростання чисельності гризунів, частково спричинене відсутністю природних хижаків у міському середовищі. Хоча капібари є об'єктом полювання у сільській місцевості, у місті вони знаходять відносну безпеку, незважаючи на ризики, пов'язані з автомобільним рухом.

Наукові дослідження, що стосуються ареалу та поведінки капібар, зокрема їхньої здатності адаптуватися до антропогенних ландшафтів, набувають особливої актуальності. Капібари, чия назва походить від слова мовою тупі, що означає «поїдач тонкої трави», є соціальними тваринами, які можуть залишатися під водою до п'яти хвилин. Урбанізація змушує їх змінювати звичні маршрути та шукати ресурси у межах міста, що призводить до таких нетипових ситуацій на дорогах. Дослідники також зазначають, що у 2022 році в інших містах, як-от Бразиліа, проводилися проєкти з відстеження популяції капібар.

Цей випадок у Куябі слугує ілюстрацією динаміки між міською інфраструктурою та дикою фауною, що вимагає перегляду підходів до міського планування та управління дикою природою. Здатність капібар до такої організованої поведінки на жвавій вулиці, як-от очікування сигналу для переходу, демонструє їхню когнітивну гнучкість. Спостереження за цими тваринами у міському середовищі, де вони демонструють поведінку, подібну до людської, змушує переосмислити межі між природним ареалом та антропогенним простором.