Ґрунтовне наукове дослідження підтвердило перший експериментально верифікований випадок гнучкого використання інструментів у великої рогатої худоби, що суттєво змінює усталені погляди на когнітивні здібності сільськогосподарських тварин. Ця демонстрація розумових процесів була зафіксована у 13-річної корови породи Швейцарська бура на ім'я Вероніка, яка мешкає у комуні Ньоч-ім-Гайльталь, Австрія. Дослідження, очолюване фахівцями з Університету ветеринарної медицини Відня, було опубліковано у журналі Current Biology 19 січня 2026 року.
Вероніка спонтанно почала застосовувати знайдені предмети, еволюціонуючи від простих паличок до повноцінної щітки для підмітання, з метою самостійного чесання. Ключовим моментом, що виділяє цей випадок, є багатоцільове та стратегічне застосування інструменту коровою, що свідчить про високий рівень когнітивної гнучкості. Вероніка демонструвала вибірковість, адаптуючи частину інструменту до конкретної потреби: вона використовувала жорсткий, щетинистий кінець щітки для інтенсивного чесання твердих ділянок, як-от спина, а для більш делікатних зон, зокрема вимені чи черева, свідомо перемикалася на гладку поверхню руків'я щітки.
Така контекстно-залежна маніпуляція об'єктом для досягнення різних функціональних результатів є надзвичайно рідкісною поведінкою у тваринному світі, раніше переконливо задокументованою майже виключно у шимпанзе. Когнітивний біолог Аліса Ауерсперг зазначає, що попередні уявлення про інтелектуальні обмеження сільськогосподарських тварин, ймовірно, відображають прогалини у спостереженнях, а не реальні когнітивні межі. Фермер Вітгар Вігеле, власник Вероніки, помітив її схильність до використання предметів для чесання ще понад десять років тому, що стало початком для подальшого наукового інтересу.
Дослідники припускають, що збагачене та стимулююче середовище, яке забезпечується на органічній фермі у Ньоч-ім-Гайльталь, могло сприяти прояву латентних когнітивних здібностей. У контрольованих тестах було зафіксовано 76 випадків самостійного застосування інструмента протягом семи сесій, що підтвердило послідовність та цілеспрямованість її дій. Цей випадок розширює межі розуміння когнітивних процесів у ссавців, які не є приматами, оскільки до цього гнучке використання інструментів у цій групі не мало експериментального підтвердження.
Вероніка, яка живе як компаньйон, а не як комерційна тварина, мала унікальну можливість для розвитку цих здібностей протягом свого 13-річного життя. Її здатність коригувати захоплення інструмента для досягнення максимальної ефективності під час чесання підкреслює не лише наявність інструментальної поведінки, а й її адаптивність. Це відкриття слугує аргументом на користь перегляду ставлення до інтелекту сільськогосподарських тварин загалом, підкреслюючи важливість збагачення середовища для розкриття їхнього потенціалу.
