Австралійський ІТ-підприємець розробив експериментальну терапію раку для свого собаки за допомогою штучного інтелекту

Пол Конінгем, австралійський фахівець із машинного навчання та успішний ІТ-підприємець, зумів розробити інноваційне експериментальне лікування для своєї собаки Розі, у якої діагностували множинні злоякісні новоутворення. Розі, яка є метисом стаффордширського тер’єра та шарпея, потрапила до родини Конінгема з притулку у 2019 році. Однак у 2024 році у тварини виявили агресивну мастоцитому — найбільш розповсюджений тип раку шкіри серед собак. Стандартні медичні протоколи, що включали хірургічне втручання та хіміотерапію, виявилися малоефективними: вони лише незначно сповільнили прогресування хвороби, не зменшивши розмір пухлин. Ветеринарні прогнози були вкрай невтішними, відводячи Розі від одного до шести місяців життя.

Зіткнувшись із термінальним станом своєї улюблениці, Конінгем, співзасновник компанії Core Intelligence Technologies, вирішив застосувати власні аналітичні здібності, розглядаючи біологічну проблему як складне завдання з обробки великих масивів даних. Він ініціював комплексний процес, що розпочався із секвенування ДНК пухлини вартістю близько 3000 доларів. Отримані результати порівнювалися з генетичним кодом здорових клітин для точної ідентифікації специфічних ракових мутацій. Для глибокого аналізу цих даних Конінгем використав передові інструменти штучного інтелекту, зокрема ChatGPT у ролі дослідницького асистента та AlphaFold від Google DeepMind. ChatGPT допоміг вибудувати стратегію дій, порекомендувавши звернути увагу на імунотерапію, та спрямував підприємця до Центру геноміки Рамачотти при Університеті Нового Південного Уельсу (UNSW).

Революційна система AlphaFold, призначена для прогнозування тривимірної структури білків, була використана для моделювання аномальних протеїнів. Це дозволило з високою точністю виявити неоантигени, які стали ключовими мішенями для майбутньої персоналізованої вакцини. Згенерована за допомогою штучного інтелекту інформація, що являла собою послідовність мРНК, була передана науковцям Інституту РНК при UNSW під керівництвом професора Палла Тордарсона. Команда фахівців перетворила ці цифрові дані на фізичний мРНК-конструкт, застосувавши технологічні принципи, аналогічні тим, що використовуються у сучасних вакцинах проти COVID-19.

Професор Мартін Сміт, доцент кафедри обчислювальної біології та директор Інституту РНК UNSW, зауважив, що цей прецедент демонструє потенціал для швидкого та порівняно доступного циклу розробки індивідуальних мРНК-препаратів, що є перспективним напрямком у сучасній онкології. Перша ін’єкція унікальних ліків була введена Розі близько Різдва 2025 року після отримання офіційного етичного схвалення на проведення експериментальної ветеринарної імунотерапії. Вже через місяць після початку курсу було зафіксовано суттєвий прогрес: одна з пухлин зменшилася на 50%, а інша скоротилася на 75%. Загальний стан здоров’я Розі значно покращився, а її життєвий тонус та рівень енергії помітно зросли.

Наукова спільнота наголошує, що цей успіх є одиничним випадком, а не результатом масштабного клінічного дослідження, тому для масового впровадження такої методики знадобляться роки додаткових випробувань. Варто зазначити, що одна з пухлин Розі не виявила реакції на першу дозу препарату, що спонукало Конінгема та його команду розпочати другий етап секвенування для з’ясування причин та розробки наступної ітерації терапії. Проте цей випадок, коли фахівець без спеціальної біологічної освіти зміг за підтримки ШІ реалізувати шлях від ідеї до дієвого лікування, відкриває нові перспективи для адаптації подібних підходів у лікуванні онкологічних захворювань у людей.