Дослідження: Лайка тимчасово підвищує фізичну працездатність через зниження інгібування

Науковці з Університету Кіла у Великій Британії та Університету Алабами в Гантсвіллі опублікували результати дослідження 18 грудня 2025 року у виданні «American Psychologist», що детально аналізує психологічний механізм мобілізації організму під час максимального фізичного зусилля. Робота підтверджує, що лайка, яку часто розглядають як емоційне вивільнення, може слугувати доступним інструментом для тимчасового підвищення продуктивності.

Експериментальна частина дослідження охопила 192 учасників, які виконували вправу «віджимання від стільця», утримуючи вагу тіла лише за допомогою рук. Під час виконання завдання учасники мали кожні дві секунди повторювати або обране ними лайливе слово, наприклад, «Fuck» чи «Shit», або нейтральне слово-замінник. Група, яка промовляла нецензурну лексику, продемонструвала стійкість, що була на 11% вищою за середній час утримання пози порівняно з групою, що використовувала нейтральні слова. Це узгоджується з попередніми спостереженнями, які фіксували підвищення сили та толерантності до болю у тих, хто лаявся під час випробувань, зокрема занурення руки в крижану воду.

Провідний автор дослідження, доктор Річард Стівенс із Кілівського університету, висунув гіпотезу, що покращення зумовлене індукцією «стану дезінбіції» або «потокового стану» (flow state). За його словами, лайка допомагає скинути соціальні обмеження та самосвідомість, дозволяючи людині не стримувати себе від використання повної сили. Доктор Стівенс охарактеризував лайку як «калорійно-нейтральний, немедикаментозний, низьковитратний та легкодоступний інструмент» для миттєвого підвищення продуктивності. Це пояснює поширеність лайки в критичні моменти, оскільки вона сприяє фокусу та впевненості, зменшуючи відволікання.

Пост-експериментальні опитування підтвердили, що учасники, які лаялися, повідомляли про підвищення самовпевненості та посилення психологічного «потоку». Цей ефект відрізняється від припущень про активацію реакції «бий або біжи», оскільки не було зафіксовано фізіологічних ознак збудження, як-от прискорене серцебиття. Історичний контекст свідчить, що дослідження 1960-х років вже вказували на підвищення фізичної сили через зниження інгібування за допомогою гучного крику чи алкоголю. Нова робота Стівенса та його колег надає найсильніші докази того, що саме табуйована природа лайливих слів активує цей стан дезінбіції.

Наукова група планує розширити дослідження, щоб з'ясувати, чи може цей ефект бути корисним у сферах, де виникає вагання, зокрема під час публічних виступів. Співавтор Ніколас Вашмут з Університету Алабами в Гантсвіллі зазначив, що наступним кроком буде перевірка дії цього механізму у контекстах, що вимагають подолання нерішучості.