Венесуела: Перші кроки закону про амністію та гострі дискусії щодо його масштабів

У Венесуелі розпочалася практична реалізація нещодавно ухваленого закону про амністію, що вже призвело до звільнення щонайменше 65 ув'язнених протягом перших днів дії документа. Ця ініціатива впроваджується на тлі тектонічних політичних зрушень у країні та під значним дипломатичним тиском з боку Сполучених Штатів Америки. Згідно зі звітами неурядової організації «Foro Penal», яка спеціалізується на захисті прав осіб, затриманих з політичних мотивів, перші верифіковані результати застосування цього законодавчого акта були зафіксовані станом на неділю, 22 лютого 2026 року.

Виконувачка обов'язків президента Делсі Родрігес, яка очолила країну 5 січня 2026 року після затримання колишнього лідера Ніколаса Мадуро 3 січня в межах операції «Absolute Determination Operation», ініціювала курс на відновлення відносин із Вашингтоном, які залишалися розірваними з 2019 року. Статистика перших звільнень демонструє поступову динаміку: у п'ятницю, 20 лютого, на волю вийшли семеро осіб, у суботу — п'ятнадцятеро, а в неділю — сорок три в'язні. Тимчасова очільниця держави Делсі Родрігес підкреслила, що загальна кількість заявок на звільнення в межах нового закону сягнула 1 557 осіб. Водночас організація «Foro Penal» станом на 22 лютого підтвердила звільнення 464 осіб, починаючи з 8 січня 2026 року.

Попри оприлюднені цифри, законодавча ініціатива наразилася на жорстку критику через обмеженість її фактичного охоплення. Правозахисники та опозиційні діячі вказують на те, що сотні затриманих можуть бути виключені з процесу амністії, зокрема співробітники поліції та військовослужбовці, чиї дії влада кваліфікує як терористичну діяльність. Окрім того, серйозне занепокоєння викликає той факт, що амністія не охоплює весь період з 1999 по 2026 рік, який включає президентство Уго Чавеса та Ніколаса Мадуро. На знак протесту проти вибіркового підходу понад 200 політичних в'язнів оголосили про початок масового голодування.

У відповідь на закиди щодо обмеженості закону, Хорхе Родрігес, брат тимчасової президентки та голова парламенту Венесуели, заявив, що влада розглядає можливість застосування «заходів помилування» або спеціальних президентських указів для тих категорій осіб, які формально не підпадають під дію амністії. Політичне тло цих подій є безпрецедентним: захоплення Ніколаса Мадуро 3 січня 2026 року в Каракасі в результаті військової операції США призвело до формування перехідного уряду на чолі з Делсі Родрігес. У контексті цих внутрішніх змін та прагнення до діалогу з Білим домом спостерігається трансформація міжнародної співпраці, зокрема повідомляється про виведення кубинських силовиків, які раніше забезпечували охорону венесуельського керівництва, під тиском американської сторони.

Деякі радники від опозиції скептично оцінюють закон про амністію, називаючи його «пасткою», створеною для виграшу часу, оскільки він вимагає від затриманих фактичного визнання провини та «здачі» на милість чинної адміністрації. Початковий етап реалізації закону висвітлює як певні кроки до деескалації напруженості, так і глибокі суперечності щодо справедливості та повноти цього правового акта в умовах нещодавньої та стрімкої зміни влади в країні.

Ситуація залишається динамічною, оскільки міжнародна спільнота уважно стежить за дотриманням прав людини в оновленій політичній системі Венесуели. Подальша доля понад тисячі осіб, які подали запити на амністію, стане ключовим індикатором щирості намірів тимчасового уряду щодо національного примирення та стабілізації ситуації в регіоні, що може відкрити шлях до нових демократичних стандартів у державі.