ЄС затвердив кредит для України на 90 мільярдів євро до 2027 року, відклавши використання заморожених російських активів

Завершивши шістнадцятигодинні дебати на Європейському саміті у Брюсселі, що відбувся у п'ятницю, 19 грудня 2025 року, лідери Європейського Союзу досягли принципової згоди щодо надання життєво важливої фінансової підтримки Україні на період 2026–2027 років. Загальна сума виділених коштів становитиме 90 мільярдів євро. Ці гроші будуть залучені через механізм позики, яка гарантується спільним бюджетом ЄС. Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив, що це є виконанням раніше взятих на себе зобов'язань. Цей крок визнано критично необхідним, адже, згідно з попередніми оцінками, без цього фінансування Україна ризикувала вичерпати свої резерви вже до другого кварталу 2026 року.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що ця сума є достатньою для покриття як військових, так і поточних бюджетних потреб Києва протягом наступних двох років. Він охарактеризував це як рішучий сигнал для Російської Федерації про безперспективність подальшого ведення конфлікту. Важливо зазначити, що фінансування надається у формі безвідсоткового кредиту. Україна зобов'язується розпочати погашення цього боргу лише після того, як Росія виплатить офіційні військові репарації. У випадку, якщо Москва відмовиться від репарацій, Євросоюз залишає за собою право використати заморожені російські активи для покриття цього боргу.

Президент України Володимир Зеленський висловив щиру подяку за схвалену підтримку, підкресливши, що вона «справді зміцнює нашу стійкість» перед лицем агресії. Однак, найбільш гострі політичні дискусії викликало відкладене рішення щодо безпосереднього використання приблизно 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Левова частка цих коштів, а саме 180 мільярдів євро, зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.

Опір щодо негайного використання цих активів походив, зокрема, від Бельгії. Прем'єр-міністр Барт де Вевер наполягав на отриманні необмежених фінансових гарантій від інших країн ЄС на випадок потенційних контрзаходів або судових позовів з боку Російської Федерації. Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зазначала, що розблокування активів вимагатиме рішення кваліфікованої більшості країн ЄС, а не може бути заблоковане відмовою лише однієї держави від продовження заморожування.

Реакція Москви була передбачувано жорсткою. Президент Володимир Путін назвав початковий план використання активів «відвертим грабунком» і попередив про серйозні наслідки для довіри до єврозони. За наявною інформацією, Центральний банк Росії вже подав позов проти Euroclear на суму, еквівалентну 229 мільярдам доларів, через утримання суверенних активів. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також висловився проти ідеї використання цих коштів, хоча його країна, разом зі Словаччиною та Чехією, зрештою не братиме участі у новому механізмі прямого запозичення від ЄС.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас до початку саміту оцінювала шанси на ухвалення рішення щодо активів як «п'ятдесят на п'ятдесят», наголошуючи на вирішальній ролі позиції Бельгії. Таким чином, Європейська Рада прийняла прагматичне рішення, забезпечивши Києву фінансову стабільність у короткостроковій перспективі через спільний борг ЄС. Проте питання щодо довгострокового механізму використання заморожених російських резервів залишається відкритим. Фінансування через запозичення на ринках капіталу, забезпечене бюджетом Євросоюзу, стало тимчасовим виходом, тоді як подальше обговорення долі активів, ймовірно, буде перенесено на період після досягнення мирної угоди.