Багатоетапні вибори в М'янмі: спроба легітимізації військового правління на тлі триваючого конфлікту

Військова адміністрація М'янми розпочала організацію загальнонаціональних виборів, які відбуватимуться у кілька етапів, починаючи з 28 грудня 2025 року. Це перший подібний електоральний процес, що відбувається після військового перевороту, який сколихнув країну 1 лютого 2021 року. Заплановано три тури голосування: перший – 28 грудня 2025 року, другий – 11 січня 2026 року, і фінальний – 25 січня 2026 року. Ця послідовність дій є формальним кроком, передбаченим Конституцією 2008 року, розробленою попереднім військовим режимом, для нібито переходу від стану надзвичайного стану до конституційного ладу.

Голова військової адміністрації, Старший генерал Мін Аун Хлайн, який у липні 2025 року офіційно прийняв на себе повноваження президента після скасування надзвичайного стану, наполягає на проведенні виборів «за будь-яку ціну». Однак цей процес відбувається в умовах безперервного насильства та жорстких репресій, що, природно, викликає значний скептицизм на міжнародній арені. Важливо зазначити, що голосування буде організовано лише на тих територіях, які наразі контролюються збройними силами, а це менше половини загальної площі країни. Місцеве населення опинилося під подвійним тиском: військові чинять примус для забезпечення участі, тоді як збройні опозиційні угруповання погрожують тим, хто вирішить скористатися своїм правом голосу.

Ключові політичні опоненти були повністю виключені з цього процесу. Аун Сан Су Чжі, лідерка розпущеної Національної ліги за демократію (НЛД), залишається під вартою. За наявною інформацією, вона відбуває тривалий термін ув'язнення, який розпочався після винесення вироку у грудні 2021 року. НЛД, яка здобула переконливу перемогу на виборах 2020 року, відмовилася реєструватися відповідно до нових правил хунти і була автоматично ліквідована у березні 2023 року.

Світова спільнота, включно з Організацією Об'єднаних Націй, висловлює глибоку стурбованість, розцінюючи майбутнє голосування як цинічний фарс, спрямований на створення видимості легітимності для продовження військового панування. Спеціальний доповідач ООН з прав людини у М'янмі, Том Ендрюс, підкреслив, що хунта намагається лише імітувати виборчий процес. У той час як західні уряди відкрито демонструють своє несприйняття, позиція АСЕАН залишається доволі стриманою. Геополітичний розкол очевидний: Китай активно підтримує виборчу кампанію, надаючи необхідну технологічну допомогу та фінансування. Це робиться для того, щоб забезпечити появу хоча б частково легітимного уряду, який зможе відновити критично важливі інфраструктурні проєкти в рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». Також було зафіксовано присутність спостерігачів із делегацій Росії та Білорусі.

Громадянська війна, яка спалахнула 5 травня 2021 року після жорстокого придушення протестів проти перевороту, продовжує визначати долю країни. За даними Проєкту даних про місця збройних конфліктів та подій (ACLED), станом на початок 2024 року, внаслідок насильства, спричиненого переворотом, загинуло понад 45 264 особи. Військове керівництво розраховує, що ці вибори дозволять їм зберегти фактичний контроль над державою, прикриваючись ширмою «дисциплінованої демократії», незважаючи на те, що бойові дії не припиняються ні на день.