Космічний політ прискорює, а потім оборотно змінює епігенетичний вік астронавтів

Нещодавній аналіз, опублікований на початку 2026 року в журналі Aging Cell, висвітлює глибокий вплив космічних подорожей на молекулярні механізми старіння людини. Дослідження зосередилося на біологічних змінах чотирьох членів екіпажу комерційної місії Axiom 2, яка стартувала у травні 2023 року, використовуючи зразки крові, зібрані до, під час та після їхнього перебування на орбіті. Ця робота позиціонує космічний політ як природну лабораторію для вивчення стійкості клітин та динаміки старіння, оскільки поєднання мікрогравітації, радіації та порушення циркадних ритмів важко відтворити на Землі.

Ключовим відкриттям стало те, що середня акселерація епігенетичного віку для екіпажу Axiom 2 зросла на 1,91 року до сьомого дня польоту, що свідчить про швидку молекулярну відповідь на екстремальні умови. Однак, що не менш важливо, це прискорення виявилося значною мірою зворотним після повернення астронавтів на Землю. Старші члени екіпажу повернулися до свого допольотного епігенетичного віку, тоді як молодші навіть продемонстрували біологічний вік, що опустився нижче початкових значень. Це явище підкреслює високу пластичність біологічної системи людини та натякає на існування внутрішніх механізмів омолодження, здатних протистояти стресорам, пов'язаним із космосом.

Дослідження, очолюване старшим автором доктором Девідом Фурманом з Інституту досліджень старіння Бак, залучило співпрацю з Weill Cornell Medicine та King Faisal Specialist Hospital and Research Centre. Для кількісної оцінки змін дослідники застосували метрику Епігенетичної Вікової Акселерації (ЕВА), яка об'єднує дані з 32 різних тестів на основі метилювання ДНК, відомих як епігенетичні годинники. Цей комплексний підхід дозволяє отримати надійну оцінку біологічного віку, оскільки позитивне значення ЕВА корелює з ризиком захворювань та смертності.

Аналіз виявив, що значну частину спостережуваного прискорення віку спричинили зміни у популяціях імунних клітин, зокрема регуляторних Т-клітин та наївних CD4 Т-клітин. Проте, навіть після коригування моделей з урахуванням цих клітинних зсувів, деякі предиктори, засновані на хронологічному віці та смертності, все одно вказували на прискорення під час польоту. Це свідчить про те, що космічний вплив викликає глибше епігенетичне ремоделювання, яке виходить за межі простого перерозподілу циркулюючих клітинних типів.

Ці результати мають пряме трансляційне значення, оскільки вони розширюють розуміння стійкості людини до екстремальних умов та відкривають шляхи для розробки контрзаходів. Доктор Фурман, який також є директором Core з ШІ та біоінформатики в Інституті Бак, раніше досліджував запалення як прискорення старіння. Інтелектуальна власність, розроблена на основі цієї роботи, вже ліцензована стартапу, що зосереджений на створенні інструментів для відкриття ліків та споживчих застосувань у сфері боротьби зі старінням. Таким чином, місія Axiom 2 слугує доказом концепції для майбутніх досліджень, спрямованих на тестування геронтопротекторних втручань у космосі та на Землі.