Ariane 64 успішно вивела 32 супутники Amazon Leo, підтвердивши важку вантажопідйомність Європи

Європейська космічна програма досягла важливого етапу 12 лютого 2026 року, коли ракета-носій Ariane 6 у конфігурації Ariane 64 успішно здійснила запуск VA267. Старт відбувся з Європейського космодрому у Французькій Гвіані у часовому вікні з 16:45 до 17:13 за Гринвічем, вивівши на низьку навколоземну орбіту (LEO) 32 супутники для розгортання комерційної мережі Amazon Leo.

Цей запуск став першим для конфігурації Ariane 64, яка використовує чотири твердопаливні прискорювачі P120C, що суттєво розширює її можливості порівняно з двобустерним варіантом Ariane 62. Конфігурація Ariane 64, висота якої на старті становить близько 62 метрів із довгим обтікачем, розрахована на виведення приблизно 21,6 тонни корисного навантаження на НОО. Місія вперше задіяла 20-метровий обтікач з діаметром 5,4 метра, що забезпечило необхідний об’єм для розміщення великої кількості апаратів. Загальна маса ракети Ariane 64 становить 850 метричних тонн, що значно перевищує 530 метричних тонн версії Ariane 62.

Загальна тривалість польоту, від старту до повного відокремлення останнього апарату, склала 114 хвилин. Цей успіх є першим із 18 запланованих контрактних рейсів для Amazon Leo, що зміцнює позиції Європи як незалежного гравця у сфері важких запусків. У проєкті задіяні Європейське космічне агентство (ESA) як керівник розробки, ArianeGroup як головний підрядник, CNES, відповідальний за наземні операції, та Arianespace, що надає послуги запуску.

Місія має критичне значення для Amazon Leo, мережі, що прагне забезпечити високошвидкісний широкосмуговий доступ, конкуруючи з мережею Starlink від SpaceX. Попередній етап розвитку Ariane 6 включав перший політ у липні 2024 року з конфігурацією Ariane 62, але підтвердження можливостей Ariane 64 було ключовим для обслуговування великих комерційних клієнтів. Технічний директор ArianeGroup Ерве Жілібер зазначив, що чотирибустерна система забезпечує значно швидше прискорення, вирішуючи потребу в місіях з високою тягою, необхідних для розгортання мегасузір'їв.

Подальший розвиток програми передбачає модернізацію: твердопаливні прискорювачі P120C мають бути замінені на двигуни P160C, які ESA кваліфікувало у грудні 2025 року. Ця подія символізує відновлення стабільного та конкурентного доступу Європи до космосу, забезпечуючи надійність, доступність та оптимізацію витрат для клієнтів.