Кава як союзник мікробіому: Нові дані про вплив на кишківник та серце

Епідеміолог Тім Спектор наголошує на зміні погляду медичної спільноти на каву: напій, який раніше викликав скептицизм, тепер розглядається як важливий елемент підтримки травної та серцево-судинної систем. Це переосмислення підкріплене науковими даними, що досліджують взаємозв'язок між споживанням кави та мікрофлорою організму. Дослідження, опубліковані у виданні Nature Microbiology, проаналізували дані понад 22 000 осіб, виявивши позитивну кореляцію між вживанням кави та підвищенням різноманітності кишкових мікроорганізмів.

Ключовим фактором позитивного впливу є багатий склад кави, зокрема поліфеноли та розчинна клітковина, які діють як пребіотики. Ці неперетравлювані компоненти живлять корисні бактерії у товстій кишці, стимулюючи їхнє розмноження. Поліфеноли, такі як хлорогенова та хінова кислоти, трансформуються бактеріями у корисні метаболіти, зокрема коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), що підтримують здоров'я товстої кишки. Спостереження показали, що у регулярних споживачів кави фіксується підвищена концентрація корисних бактерій, зокрема штаму Lawsonibacter asaccharolyticus. У деяких дослідженнях рівень цієї анаеробної грампозитивної бактерії був у вісім разів вищим у кавоманів порівняно з тими, хто уникав напою.

Лабораторні експерименти підтвердили, що кава безпосередньо стимулює ріст L. asaccharolyticus, причому ця асоціація зберігається навіть при споживанні декофеїнізованої кави, що вказує на роль сполук, відмінних від кофеїну. Регулярне вживання напою корелює зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань та покращенням регуляції рівня цукру в крові, що свідчить про ширший позитивний метаболічний ефект. Додатково, дослідження, опубліковане у виданні Nutrients у 2023 році, зафіксувало у любителів кави багатший мікробіом із вищим рівнем бактерій Alistipes та Faecalibacterium, відомих своєю захисною дією на печінку та серце.

Тім Спектор рекомендує помірне споживання, пропонуючи від двох до чотирьох чашок на добу для досягнення максимальної користі. Водночас він наголошує на важливості контексту споживання: слід уникати надмірного додавання цукру або вживання кави з продуктами ультрапереробки, оскільки це може нівелювати позитивний вплив на мікробіом. Наприклад, додавання молока може перешкоджати засвоєнню поліфенолів, тоді як темне обсмажування краще зберігає антиоксидантні властивості порівняно зі світлим. Ці дані формують основу для розуміння того, як дієтичні відповіді на біохімічному рівні впливають на склад мікробіому, доповнюючи відомий з 1990-х років факт стимулюючого впливу кофеїну на перистальтику. Таким чином, кава переходить у категорію функціональних продуктів харчування, що підтримують екосистему травного тракту.