Нове Дослідження Припускає, Що Скам'янілість «Маленька Стопа» Належить до Невизначеного Людського Родича

Нещодавнє наукове дослідження, опубліковане наприкінці 2025 року, висуває гіпотезу, що ранній людський викопний зразок, відомий як «Маленька Стопа» (StW 573), може представляти раніше неідентифікованого родича людини. Цей майже повний скелет гомініна, знайдений у печерному комплексі Стеркфонтейн у Південній Африці між 1994 та 1998 роками, тривалий час класифікувався як такий, що належить до Australopithecus prometheus або Australopithecus africanus. Дослідники, зокрема, використовували технологію 3D-сканування для детального порівняння, виявивши щонайменше п'ять анатомічних відмінностей між «Маленькою Стопою» та зразком MLD 1, що є типовим для A. prometheus.

Провідний автор дослідження, доктор Джессі Мартін з Університету Ла Троуб, заявив, що залишки «з більшою ймовірністю є раніше неідентифікованим, людським родичем», оскільки морфологія StW 573 не підтверджує його приналежність до A. prometheus чи A. africanus. Професор Енді Герріс, також з Університету Ла Троуб та Університету Йоганнесбурга, зазначив, що попереднє віднесення до A. prometheus базувалося на припущенні про використання вогню цими ранніми гомінінами, яке наразі спростовано науковими даними. Ця знахідка, опублікована в American Journal of Biological Anthropology, підкреслює необхідність більш ретельної, заснованої на доказах таксономії в антропології.

Сам зразок StW 573, який отримав прізвисько «Маленька Стопа» через виявлення чотирьох невеликих кісток стопи у 1980 році, є одним із найбільш значущих палеонтологічних відкриттів завдяки своїй майже повній збереженості. Його вилучення з твердої породи в Стеркфонтейні, що входить до об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Колиска Людства» поблизу Йоганнесбурга, тривало понад два десятиліття. Раніше Рональд Кларк, який керував командою з розкопок, у 2017 році наполягав на його приналежності до A. prometheus.

Скам'янілості, подібні до «Маленької Стопи», демонструють тривалу історію адаптації людства до різноманітних біологічних та екологічних викликів, що існували в Південній Африці між 3 мільйонами та 1.95 мільйонами років тому. Скелет StW 573, який мав зріст близько 120 сантиметрів, демонструє поєднання рис, що є як людиноподібними, так і мавпячими, зокрема, вигнуті кістки кисті, що свідчать про здатність до лазіння, та докази біпедалізму. Дослідники, включаючи команду, яка працювала під грантом Австралійської дослідницької ради, спрямованим Геррісом, планують подальші роботи для остаточного з'ясування місця цього виду в родовому дереві людини.