Рекордний керн SWAIS2C: 23 мільйони років кліматичної історії Антарктиди під мікроскопом вчених

У січні 2026 року в межах масштабного міжнародного наукового проєкту SWAIS2C (Чутливість Західноантарктичного льодовикового щита до 2°C) на крижаному куполі Крарі було досягнуто історичного успіху: дослідники вилучили осадовий керн завдовжки 228 метрів. Цей зразок став найдовшим в історії наукових спостережень фрагментом відкладень, коли-небудь отриманим безпосередньо з-під товщі льодовикового щита. Щоб дістатися до цього безцінного геологічного архіву, команді довелося пробурити 523 метри крижаного панцира. За попередніми оцінками експертів, вилучені породи охоплюють часовий проміжок у 23 мільйони років, включаючи періоди, коли глобальна температура на планеті була значно вищою за сучасні цільові показники потепління у 2°C.

Цей унікальний геологічний літопис, виявлений у віддаленій точці на відстані близько 700 кілометрів від найближчих антарктичних баз — американської станції Мак-Мердо та новозеландської Скотт-Бейс, містить критично важливі дані для моделювання майбутньої стійкості Західноантарктичного льодовикового щита (WAIS). Проєкт SWAIS2C став символом глобальної наукової інтеграції, об’єднавши провідних дослідників із 10 країн світу, серед яких Нова Зеландія, США, Німеччина, Австралія, Італія, Японія, Іспанія, Республіка Корея, Нідерланди та Велика Британія. Основна мета цієї міжнародної колаборації полягає у визначенні того, як саме морські льодовикові щити реагують на підвищення середньосвітової температури на 2°C.

Процес вилучення 228-метрового керна, що складається з нашарувань стародавнього бруду та каміння, виявився надзвичайно складним завданням. Успіху передували дві невдалі спроби у польові сезони 2024 та 2025 років, коли технічні труднощі ставали на заваді завершенню місії. Попередній аналіз отриманих зразків уже виявив наявність морських мікрофоссилій, що є прямим доказом того, що в минулому ця територія була відкритим океаном, а не була скута кригою. Розуміння цих процесів є життєво необхідним, оскільки повне танення Західноантарктичного льодовикового щита загрожує підняттям рівня світового океану на чотири-п’ять метрів, що матиме катастрофічні наслідки для планети.

Отримані дані, що охоплюють мільйони років, дозволять кліматологам суттєво уточнити математичні моделі, які прогнозують поведінку WAIS у разі потепління понад поріг у 2°C, зафіксований Паризькою угодою. Зокрема, науковці зосереджені на пошуку шарів, що відповідають останньому міжльодовиковому періоду, коли глобальна температура була на 1–1,5°C вищою за доіндустріальні показники. У той час внесок антарктичного льоду в підняття рівня моря міг призводити до зростання показників на 6–9 метрів. Успішне завершення місії за участю 29 висококласних спеціалістів підтверджує технічну можливість отримання прямих і всеосяжних свідчень про стан країв льодовикового щита в найтепліші епохи минулого.

Професор Тіна ван де Флієрдт з Імперського коледжу Лондона, яка є співголовою проєкту SWAIS2C, зазначила, що цей керн дозволить сформувати найбільш повну картину можливого майбутнього, пов’язаного зі зміною рівня моря. Її колега, співголова проєкту Хуу Хорган з Університету Вікторії у Веллінгтоні, наголосив, що отримані знання мають вирішальне значення для розробки міжнародної стратегії підвищення стійкості світу до кліматичних змін. Це питання є надзвичайно актуальним, оскільки сьогодні близько 680 мільйонів людей мешкають у низинних прибережних зонах, які перебувають у зоні прямого ризику через танення льодовиків.