Акустичний моніторинг виявив ключові зони розмноження китів-головачів у протоці Фрама

Новітні наукові розробки підкреслюють критичну роль акустичного спостереження для розуміння популяцій рідкісних китів-головачів в умовах динамічних змін Арктичного океану. Вчені з Інституту Альфреда Вегенера (AWI) у Бремергафені, Німеччина, проаналізували вокалізації цих морських ссавців за допомогою гідрофонів, розміщених поблизу архіпелагу Шпіцберген у протоці Фрама. Дослідження, опубліковане у звітах AWI, зосереджувалося на порівнянні двох різних географічних зон для оцінки впливу відступу морського льоду на поведінкові патерни китів.

У районі, що характеризується переважно крижаним покривом на північному заході Шпіцбергена, дослідники зафіксували дванадцять різних складних пісень у період з жовтня по квітень. Пікова різноманітність пісень спостерігалася у лютому, коли місце запису знаходилося поблизу краю льоду, що відступає. Ця кореляція вказує на те, що ця зона є життєво важливим репродуктивним середовищем для китів-головачів. На противагу цьому, у вільній від льоду східній частині протоки Фрама були виявлені лише прості контактні поклики, що свідчить про її функцію як міграційного коридору, а не місця для розмноження.

Виявлення чіткого зв'язку між високою різноманітністю пісень та близькістю до краю морського льоду є значним досягненням для зусиль із збереження виду. Кити-головачі залежать від морського льоду як від захисту, так і як від джерела їжі, а його скорочення посилює загрози, що походять від судноплавства та шумового забруднення океану. Ці дані є важливими для природоохоронних стратегій, оскільки вони чітко визначають пріоритетні зони для захисту.

Для аналізу великих обсягів аудіоданих дослідники застосували методи розпізнавання зображень на основі штучного інтелекту, попередньо натреновані на записах китових вокалізацій. Це технологічне вдосконалення дозволяє вченим обробляти дані з безпрецедентною швидкістю та точністю. Розуміння акустичної екології китів-головачів має вирішальне значення, особливо на тлі загальних змін у Арктиці, де очікується прискорене танення льоду після тимчасового сповільнення між 2005 і 2024 роками. Визначення стабільних репродуктивних гарячих точок, як-от ті, що виявлені біля Шпіцбергена, стає нагальним для забезпечення довгострокового виживання виду.