Гарвардський Професор Артур Брукс Визначає Щастя Через Чотири Ключові Фактори

Соціолог Артур К. Брукс, професор Гарвардської школи державного управління та науковий співробітник Гарвардської школи бізнесу, пропонує підхід до щастя, який межує з математичним рівнянням, де ключову роль відіграють свідомі життєві вибори індивіда. Його методологія стверджує, що суб'єктивне благополуччя, яке соціологи використовують для оцінки рівня щастя, не є виключно питанням випадку, а піддається раціональному розрахунку та активному управлінню. Брукс, який також веде подкаст «Мистецтво щастя з Артуром Бруксом», розробив науково обґрунтовану «Шкалу Щастя» для надання індивідам об'єктивної оцінки цих змінних.

Брукс визначає щастя через чотири основні складові, які він називає «макроелементами» щастя: радість (насолода), задоволення від досягнень, відчуття мети та мінімізація соціального порівняння. Його концептуальна формула відображає цю структуру: Щастя = (Радість + Задоволення + Мета) – (Соціальні Порівняння). Цей підхід допомагає пояснити, чому життя, яке здається зовнішньо успішним, може відчуватися порожнім, або як проактивно забезпечити собі існування, вільне від внутрішніх криз. Дослідження показують, що, хоча певні аспекти, як-от емоційний профіль, значною мірою є вродженими, контрольовані елементи формули піддаються свідомим корекціям.

Важливим аспектом моделі Брукса є визнання вроджених емоційних тенденцій, які формують емоційний профіль особистості. Відомий соціальний науковець класифікує індивідів за чотирма унікальними профілями: «Божевільний Вчений», «Гімнастка», «Поет» та «Суддя», які базуються на тому, як люди переживають і виражають позитивні та негативні емоції. Брукс закликає приймати свій емоційний тип, але водночас активно працювати над тими елементами формули, які людина може змінити. Це самоусвідомлення є інструментом для особистісного зростання, що може покращити стосунки та професійне задоволення.

Концепція Брукса про те, що щастя є вимірюваним, контрастує з історичними поглядами, де щастя часто зводилося до гедонізму — суми миттєвих насолод, як стверджував грецький філософ Арістіпп у IV столітті до нашої ери. Сучасна позитивна психологія, на яку спирається Брукс, розглядає щастя як багатогранне явище, що включає позитивні емоції, залученість, досягнення та стосунки. Професор Брукс, який є також колумністом The Atlantic, зазначає, що, незважаючи на зростання матеріального добробуту та тривалості життя, мільйони людей відчувають тривогу та незадоволеність, часто через надмірне порівняння та роботу.

Його підхід пропонує практичний шлях, що виходить за межі простого накопичення матеріальних благ, які, за його ж рівнянням задоволеності (Задоволення = Має / Хоче), можуть бути марними, якщо бажання зростають швидше, ніж надбання. Таким чином, робота Брукса надає інструментарій для раціонального підходу до емоційного благополуччя, перетворюючи філософську категорію на керований процес, що вимагає постійної уваги до чотирьох визначених ним сфер.