Державний борг США перетнув позначку у $38,4 трлн на тлі відтоку капіталу та рекордних оборонних витрат

На початку 2026 року питання стійкості державного боргу Сполучених Штатів перетворилося на одну з найгостріших економічних проблем, яку змушені визнавати навіть провідні політики, включаючи президента Дональда Трампа. Актуальні фінансові показники демонструють критичний розрив між державними видатками та доходами бюджету. Станом на початок року обсяг заборгованості США сягнув приголомшливої позначки у 38,43 трильйона доларів. Цікаво, що така динаміка запозичень виявилася значно вищою за прогнози Об’єднаного економічного комітету Конгресу США, який очікував зростання на один трильйон доларів лише ближче до лютого 2026 року. Це свідчить про те, що темпи накопичення боргу зараз випереджають навіть показники періоду пандемії COVID-19.

Складна фіскальна ситуація вже спровокувала помітний відтік капіталу з боку великих інституційних інвесторів, що лише підсилює політичну напруженість на міжнародній арені. Зокрема, данський пенсійний фонд AkademikerPension, під управлінням якого перебувають активи на суму близько 25 мільярдів доларів, оголосив про рішення розпродати свої казначейські облігації США на суму близько 100 мільйонів доларів до кінця січня 2026 року. Головною причиною такого кроку названо надмірні кредитні ризики. Андерс Шельде, інвестиційний директор фонду, відкрито заявив, що Сполучені Штати втратили статус надійного позичальника, а довгострокові державні фінанси країни він вважає неустійкими.

Реакція офіційного Вашингтона на подібні настрої інвесторів була миттєвою та різкою. Президент Трамп в інтерв'ю телеканалу Fox Business пригрозив європейським країнам жорсткими заходами у відповідь, якщо вони почнуть масово позбуватися американських облігацій. Хоча дії данського фонду мають скоріше символічний характер через відносно невеликий обсяг вкладень у масштабах ринку, вони відображають глобальну тенденцію. Інституційні гравці починають переглядати статус американських активів як «тихої гавані», що раніше вважалося непорушною аксіомою світової фінансової системи.

Фіскальна стратегія адміністрації Трампа, що базується на ідеї реіндустріалізації через підтримку внутрішнього бізнесу та запровадження високих мит, на думку багатьох аналітиків, лише закріпила проблемну траєкторію зростання заборгованості. Колишній економічний радник президента Обами Джейсон Фурман підкреслив, що дефіцит бюджету США наразі перевищує 6 відсотків від загального обсягу виробництва і має потенціал до зростання до 7 відсотків. Попри те, що у третьому кварталі ВВП зріс на 4,4% — що стало найвищим показником з кінця 2025 року — структура цього зростання викликає серйозні побоювання. Споживчі витрати збільшилися на 3,5%, проте кінцеві продажі приватним внутрішнім покупцям зросли лише на 2,9%, що вказує на небезпечну залежність економіки від нестабільних факторів попиту.

Професор Кент Сметтерс із Школи бізнесу Уортона застерігає, що таке величезне боргове навантаження неминуче підриває купівельну спроможність населення. Разом із цим, Рахункова палата США (GAO) попереджає про неминуче зростання споживчих цін, підвищення відсоткових ставок за кредитами та скорочення реальних заробітних плат громадян. Ситуацію ускладнює оголошене на початку січня 2026 року масштабне збільшення оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік. Витрати на військові потреби мають зрости до 1,5 трильйона доларів, що суттєво перевищує показник 2026 року у 901 мільярд доларів і стане найстрімкішим стрибком військових асигнувань за останнє десятиліття.

Паралельно з фінансовими викликами, адміністрація Трампа продовжує реалізацію своєї жорсткої зовнішньополітичної лінії. 22 січня 2026 року Сполучені Штати офіційно завершили процес виходу зі Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Це сталося попри наявну заборгованість перед організацією у розмірі 260 мільйонів доларів за 2024 та 2025 роки. Американська сторона обґрунтувала цей крок тим, що неспроможність ВООЗ вчасно та якісно поширювати критичну інформацію коштувала економіці США трильйони доларів. Таким чином, поєднання агресивної зовнішньої політики та рекордної заборгованості створює вкрай складний ландшафт для американської фінансової системи у найближчі роки.