Гавана звільняє 51 ув'язненого на тлі діалогу з Ватиканом та тиску з боку США

У четвер, 12 березня 2026 року, кубинський уряд офіційно оголосив про рішення звільнити 51 особу з місць позбавлення волі, безпосередньо пов’язавши цей крок із триваючим співробітництвом зі Святим Престолом. Міністерство закордонних справ Куби охарактеризувало цей акт гуманності як прояв доброї волі та результат інтенсивного діалогу з Ватиканом. Хоча конкретні імена звільнених та причини їхнього ув'язнення наразі не розголошуються, офіційна Гавана зазначила, що акція приурочена до наближення Страсного тижня. Під амністію потрапили особи, які вже відбули значну частину призначеного терміну та продемонстрували належну поведінку під час перебування в установах відбування покарань.

Цей дипломатичний маневр став результатом серії зустрічей на високому рівні, що відбулися наприкінці лютого. Зокрема, 28 лютого 2026 року міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес Паррілья відвідав Ватикан для переговорів із Папою Римським Левом XIV. Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін неодноразово підкреслював прагнення Святого Престолу до пошуку розв'язання кубинських проблем виключно через мирний діалог. Влада Куби намагається представити це звільнення як рутинну суверенну практику в межах пенітенціарної системи, проте міжнародні аналітики розглядають це як спробу пом'якшити зовнішню критику перед важливою заявою президента Мігеля Діас-Канеля. Навіть Сандро Кастро, онук Фіделя Кастро, висловив публічну надію на продовження подібних гуманітарних ініціатив.

Послаблення режиму утримання в'язнів відбувається в умовах глибокої економічної кризи на острові, яку Гавана пояснює багаторічними санкціями та жорсткою кампанією тиску з боку Вашингтона. Ситуація різко загострилася після 3 січня 2026 року, коли внаслідок повалення Ніколаса Мадуро у Венесуелі та введення нових санкцій США припинилися поставки нафти, що спричинило гострий дефіцит пального. Уряд прогнозує лише маргінальне економічне зростання на рівні одного відсотка у 2026 році. У відповідь на ці виклики Куба нещодавно ухвалила нові закони, що полегшують створення спільних підприємств із недержавним сектором задля стабілізації внутрішньої ситуації.

Відносини між Гаваною та Вашингтоном залишаються напруженими. Адміністрація президента Дональда Трампа ініціювала посилений тиск, спрямований на припинення притоку іноземної валюти та енергоресурсів, наполягаючи на тому, щоб гуманітарна допомога спрямовувалася через Католицьку церкву, минаючи державні структури. Роль Ватикану як посередника має вагомий історичний прецедент, зокрема під час процесу розрядки 2015 року при адміністрації Обами, коли за його сприяння було звільнено 553 ув'язнених. Також у січні 2025 року завдяки дипломатичним зусиллям Святого Престолу на волю вийшов відомий дисидент Хосе Даніель Феррер.

Попри ці кроки, правозахисні організації продовжують закликати до безумовної деескалації та звільнення відомих в'язнів сумління, таких як Фелікс Наварро та Луїс Мануель Отеро Алькантара. Організація Justicia11J нарахувала близько 760 політичних в'язнів, тоді як моніторингова група Prisoners Defenders до кінця січня 2026 року зафіксувала 1 207 осіб. Крім того, неурядові організації повідомили про щонайменше 46 випадків смерті ув'язнених у період між 2025 роком та початком березня 2026 року, пов'язуючи ці трагедії з ненаданням вчасної медичної допомоги.