Реалізація другого етапу мирного плану в Газі: виклики демілітаризації та нові управлінські структури

14 січня 2026 року офіційно розпочалася друга фаза реалізації масштабного мирного плану адміністрації Трампа щодо Сектору Гази. Цей етап знаменує собою критичний перехід від хиткого режиму припинення вогню до глибоких структурних перетворень, які включають повну демілітаризацію регіону, впровадження системи прозорого технократичного управління та початок масштабного відновлення зруйнованої інфраструктури. Головним інструментом цих змін стало створення Національного комітету з управління Газою (НКУГ), на який покладено обов’язки з координації цивільних служб та забезпечення життєдіяльності території в перехідний період.

Керівництво новоствореним органом довірено Алі Шаату, досвідченому управлінцю та колишньому заступнику міністра Палестинської автономії. Його діяльність на посаді голови НКУГ проходитиме під безпосереднім кураторством Ніколая Младенова, колишнього спеціального посланника ООН, який тепер обіймає посаду Верховного представника на місцях. Такий тандем має забезпечити поєднання місцевого досвіду з міжнародним контролем, що є необхідною умовою для залучення іноземних інвестицій у відбудову регіону та легітимізації нових владних інститутів.

До складу НКУГ увійшли 15 провідних палестинських технократів, які не мають прямої афіліації з політичними рухами чи воєнізованими структурами. У своїх перших офіційних заявах Алі Шаат підкреслив, що стратегія комітету базуватиметься виключно на професіоналізмі та принципі використання «розуму, а не зброї». Комітет офіційно заявив про відмову від будь-якої координації своєї діяльності з озброєними угрупованнями, прагнучи встановити суто цивільний порядок управління, що відповідає міжнародним стандартам безпеки.

Проте реалізація цього амбітного підходу стикається з серйозним опором з боку радикальних сил, що діють на території Сектору. Ключовою перешкодою залишається жорстка вимога міжнародної спільноти щодо повного роззброєння ХАМАС. Наразі представники угруповання категорично відмовляються скласти навіть легку стрілецьку зброю, що створює фактичний глухий кут у переговорному процесі. Офіційний Вашингтон уже виступив із жорстким попередженням про «серйозні наслідки» для всіх сторін у разі невиконання зобов'язань, передбачених мирною ініціативою.

Ситуація на місцях залишається вкрай напруженою через постійні інциденти та порушення попередніх домовленостей. Згідно зі звітами Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), починаючи з 10 жовтня 2025 року, було зафіксовано щонайменше 78 порушень режиму припинення вогню різного ступеня тяжкості. Черговий виток ескалації стався після нападу на ізраїльський танк у районі Рафаха, що відбувся 13 січня 2026 року. У відповідь на цю провокацію ізраїльська сторона відновила нанесення точкових ударів по військових об'єктах 15 січня 2026 року, що підкреслює крихкість досягнутого миру.

Наразі ізраїльське військово-політичне керівництво чітко пов'язує подальший відвід своїх підрозділів за так звану «Жовту лінію» з реальним прогресом у питанні демілітаризації та роззброєння бойовиків. Без ліквідації військового потенціалу недержавних формувань процес виведення військ та повноцінний запуск цивільної адміністрації залишаються під загрозою зриву. Таким чином, успіх другого етапу плану Трампа тепер повністю залежить від здатності НКУГ та міжнародних посередників знайти дієві важелі впливу на збройні фракції всередині Сектору Гази.