Угода про відкрите море офіційно набула чинності 17 січня 2026 року: новий етап глобального захисту Світового океану

17 січня 2026 року стало історичною датою для екології планети: офіційно набула чинності юридично обов'язкова Угода Організації Об'єднаних Націй про біорізноманіття за межами національної юрисдикції, відома як Договір про відкрите море (BBNJ Agreement). Цей документ створює першу в історії всеосяжну правову базу, спрямовану на збереження та стале використання морських ресурсів у міжнародних водах. До цього моменту величезні простори океану залишалися практично нерегульованими, що створювало значні ризики для екосистеми.

Шлях до цієї угоди був тривалим: текст документа узгодили у червні 2023 року після майже двадцяти років напружених переговорів. Вирішальний крок було зроблено 19 вересня 2025 року, коли було досягнуто необхідної умови — ратифікації документа 60 країнами, після чого розпочався встановлений 120-денний період очікування. Адам Маккарті, колишній перший помічник секретаря Міністерства закордонних справ Австралії та співголова Підготовчої комісії BBNJ, підкреслив, що відкрите море охоплює близько половини поверхні Землі та становить більшу частину життєвого простору планети за об'ємом. На момент набуття чинності до угоди приєдналася 81 Сторона, включаючи Європейський Союз та 16 його держав-членів. Загалом документ підписали 145 країн, серед яких такі потужні економіки, як Китай, Бразилія, Німеччина, Франція та Японія.

Основні положення Договору спрямовані на боротьбу з критичними загрозами: надмірним виловом риби, забрудненням та стрімкою втратою біорізноманіття. Це має вирішальне значення для реалізації глобальної мети — захисту 30% Світового океану до 2030 року. Угода BBNJ запроваджує обов'язковий мандат на створення Морських охоронюваних районів (MPA) у відкритому морі та вимагає проведення ретельних Оцінок впливу на навколишнє середовище (EIA) для будь-якої діяльності, що може зашкодити морському середовищу. Крім того, документ встановлює прозорі механізми справедливого розподілу вигод від використання Морських генетичних ресурсів (MGR) та передбачає технологічну підтримку для країн, що розвиваються.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш акцентував на нерозривному зв'язку між станом природи та добробутом людей, заявивши, що «здоров'я океану — це здоров'я людства». Для впровадження угоди в життя протягом року після її набуття чинності має зібратися перша Конференція Сторін (COP), яка стане головним органом прийняття рішень. Новий договір не лише покладає відповідальність на забруднювачів, а й запроваджує дієві механізми вирішення спорів, що є суттєвим прогресом у порівнянні з попередніми актами. Базуючись на принципах Конвенції ООН з морського права, ця угода зміцнює міжнародну співпрацю та сприяє досягненню Цілей сталого розвитку ООН.

Попри значний прогрес, існують певні виклики щодо універсальності застосування документа. Сполучені Штати Америки, хоча й підписали угоду у 2023 році, станом на дату набуття нею чинності ще не завершили процес ратифікації. Також варто зазначити, що Російська Федерація взагалі не підписувала та не ратифікувала цей договір на момент його офіційного вступу в силу 17 січня 2026 року. Це підкреслює складність геополітичного ландшавту навколо питань охорони глобальних природних ресурсів.

Вступ у дію Договору про відкрите море відкриває нову еру в управлінні океанічними ресурсами, де пріоритетом стає екологічна безпека та колективна відповідальність. Світова спільнота тепер має інструменти для запобігання неконтрольованій експлуатації глибинних вод, що забезпечить збереження унікальних видів та екосистем для майбутніх поколінь. Ефективність цієї ініціативи залежатиме від подальшої активності країн-учасниць та їхньої готовності дотримуватися встановлених стандартів екологічного моніторингу.