ЮНЕСКО б'є на сполох: ШІ трансформує ринок праці, а вища освіта не встигає за викликами 2026 року

На початку 2026 року Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) оприлюднила звіт, що містить серйозне застереження. Документ стосується глибоких змін на світовому ринку праці, спричинених стрімким поширенням технологій Штучного Інтелекту (ШІ).

Дослідження, підготовлене фахівцями Аріанною Валентіні та Алепом Бланкасом, висвітлює критичний розрив між технологічним прогресом та готовністю систем вищої освіти до нових реалій. Згідно з тривожною оцінкою, протягом найближчих років під впливом ШІ може бути трансформовано шість із кожних десяти робочих місць. Це вимагає негайної та рішучої реакції від освітніх установ. Головна проблема, яку виявили автори звіту, полягає у недостатній підготовленості як академічного середовища, так і самих студентів до роботи в умовах домінування ШІ.

Цифри говорять самі за себе: 58 відсотків студентів закладів вищої освіти визнають свою неготовність до нової трудової екосистеми. Більше того, майже половина з них висловлює сумніви щодо своєї здатності ефективно співпрацювати з інструментами штучного інтелекту. Ця невідповідність посилюється низьким рівнем інтеграції технології у навчальний процес. Лише 22 відсотки викладацького складу регулярно застосовують інструменти ШІ у своїй роботі. Багато університетів обмежуються лише поодинокими ініціативами, замість того, щоб розробляти цілісні інституційні стратегії.

Експерти, що аналізують ринок праці у 2026 році, підтверджують стійку тенденцію до автоматизації рутинних завдань. Йдеться про документообіг, базову аналітику даних та обслуговування клієнтів. Це, безумовно, звільняє час працівників для виконання складніших, більш творчих функцій. Проте економісти та соціологи б'ють на сполох: якщо не впроваджувати паралельні заходи з перекваліфікації кадрів та адаптації навчальних програм, цей технологічний зсув може призвести до зростання структурного безробіття та чинити тиск на рівень заробітних плат. Водночас, прогнозується значне зростання попиту на фахівців, здатних працювати у тандемі з ШІ, зокрема, інженерів зі штучного інтелекту, фахівців із кібербезпеки та просунутих аналітиків даних.

Базуючись на висновках свого дослідження, ЮНЕСКО рішуче закликає країни-члени прискорити розробку державних політик та регуляторних механізмів. Мета — формування нових ключових компетенцій із суворим дотриманням етичних норм. Автори доповіді наполягають на необхідності створення універсальної системи компетенцій ШІ, спеціально адаптованої для потреб вищої освіти. Це питання набуває критичної важливості, адже опитування ЮНЕСКО, проведене серед 450 навчальних закладів у травні 2023 року, показало, що лише 10 відсотків шкіл та університетів мали офіційні регламенти щодо використання ШІ.

Цікаво, що студенти вже активно використовують цю технологію. Опитування, проведене серед 1041 респондента у лютому 2025 року, зафіксувало, що 85% користуються сервісами ШІ у навчанні. Найчастіше вони застосовують його для пошуку інформації (77%) та написання навчальних робіт (43%). Професор СПбДУ Камілла Нігматулліна слушно наголошувала, що першочергове завдання вишів — розвивати у студентів навички критичного аналізу згенерованих відповідей та вміння коректно формулювати запити до чат-ботів.

Таким чином, звіт ЮНЕСКО слугує чітким сигналом до переходу від ізольованих, вимушених заходів до проактивної, всеохоплюючої інтеграції ШІ у освітню парадигму. Організація, яка раніше присвятила Міжнародний день освіти 2025 року саме викликам ШІ, наполягає: ця технологія має бути інструментом, що сприяє автономії та добробуту учнів і викладачів, доповнюючи, а не замінюючи людські аспекти навчального процесу. Серед центральних завдань залишаються регулювання, зокрема встановлення мінімального віку для застосування генеративного ШІ в освіті (рекомендовано 13 років), та формування етичних засад для забезпечення справедливого впровадження цієї технології.