Заяви Трампа про Гренландію та захоплення Мадуро загострюють напругу в НАТО

9 січня 2026 року Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оприлюднив заяву, яка суттєво загострила міжнародну напругу, оголосивши про намір США встановити повний контроль над Гренландією з метою унеможливлення там присутності Російської Федерації чи Китайської Народної Республіки. Ця декларація пролунала на тлі військової операції, проведеної США 3 січня 2026 року, результатом якої стало захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Президент Трамп чітко заявив, що Сполучені Штати забезпечать свій вплив на Гренландії «легким» або «важким» шляхом, підкреслюючи, що це необхідно «незалежно від того, подобається це іншим чи ні».

Агресивний зовнішньополітичний курс, що поєднує військові дії у Південній Америці та територіальні амбіції в Арктиці, викликав серйозне занепокоєння серед європейських союзників та поставив під сумнів стабільність Північноатлантичного альянсу. Захоплення Ніколаса Мадуро 3 січня 2026 року, здійснене елітним спецназом «Дельта», було представлено як удар по наркотероризмі. Операція «Абсолютна рішучість» призвела до втрат: за даними The Washington Post, загальна кількість загиблих, включаючи венесуельських, кубинських силовиків та цивільних, може сягати приблизно 75 осіб. Державний секретар Марко Рубіо, який, за повідомленнями, візьме ключову роль в управлінні Венесуелою, наголошував на необхідності зміни нафтового сектору країни, що має значення для економіки Росії.

Реакція на заяви щодо Гренландії була негайною. Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен разом із чотирма іншими партійними лідерами спільно відкинув будь-яку ідею американського контролю, наполягаючи на праві на самовизначення. Європейський Союз через речницю Єврокомісії Анітту Гіппер підтвердив непохитну підтримку територіальної цілісності Данії та її автономної території. Кілька країн-членів НАТО, включаючи Данію, виступили із спільною заявою, підкреслюючи, що Гренландія належить своєму народу, і лише Данія та Гренландія можуть вирішувати її долю. Віцепрезидент США Джей Ді Венс, навпаки, заявив, що Гренландія є критично важливою для захисту США від потенційних ракетних ударів Росії чи Китаю, критикуючи Європу та Данію за «нездатність впоратися із завданням» забезпечення безпеки регіону.

Напруга в Альянсі досягла критичної точки, коли Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен попередила, що агресивна позиція США може призвести до розпаду НАТО, якщо Вашингтон застосує військову силу проти території, пов'язаної з членом Альянсу. Сам Дональд Трамп у розмові з The New York Times допустив, що США «можливо, доведеться вибрати» між реалізацією амбіцій щодо Гренландії та збереженням НАТО. У Вашингтоні, за даними Reuters, розглядалися варіанти від фінансових стимулів до розширення військової присутності, хоча Білий дім офіційно заявляв про розгляд купівлі острова або укладення Договору про вільну асоціацію. Гренландія, автономна територія в складі Королівства Данія з 1953 року, відкидає порівняння з Венесуелою через свій демократичний устрій, а її лідери вбачають у діях США тиск, що гальмує шлях до суверенітету, який підтримують 67,7% населення згідно з референдумом 2018 року.

Політичні аналітики, як Максим Розумний, вказують, що фокус США на Західній півкулі створює нові вразливості для України. Водночас у Кремлі, за даними Bild, побоюються, що захоплення Мадуро може стати прецедентом для подальших дій проти Росії, а освоєння нафтових резервів Венесуели американськими компаніями вплине на ціни на нафту Urals. Дипломатичні зусилля в НАТО, як-от пропозиція спільної місії «Арктичний вартовий», спрямовані на зниження напруги та залучення США у спільні зусилля, що може тимчасово послабити кризу.