SpaceX is bringing Dragon home Thursday, February 26
After 185 days docked to the ISS, the CRS-33 spacecraft will undock at 12:05 PM EST, with a splashdown off the California coast expected just before midnight
It’s carrying over 4,000 lbs of wild cargo: frozen stem cells for
SpaceX повертає Dragon додому Thursday, February 26
Безпілотний вантажний космічний корабель SpaceX Dragon, відомий під позначенням CRS-33, офіційно завершив свою тривалу місію, від’єднавшись від модуля Harmony Міжнародної космічної станції (МКС) 26 лютого 2026 року. Процес відстикування відбувся після отримання чітких команд від наземних контролерів SpaceX, що поставило крапку в майже шестимісячному перебуванні капсули на борту орбітальної лабораторії. Нагадаємо, що апарат прибув до станції ще 25 серпня 2025 року, здійснивши автоматичне стикування з переднім портом загального механізму бертування (CBM) модуля Harmony.
SpaceX CRS-33 Dragon відстіковується від космічної станції для повернення.
Місія CRS-33 відіграла критичну роль не лише через доставку понад 5000 фунтів необхідних вантажів, включаючи наукове обладнання та провізію для екіпажу, але й завдяки демонстрації нових можливостей щодо підтримки висоти орбіти МКС. У негерметичному відсіку Dragon було розміщено спеціалізований комплект для корекції орбіти (reboost kit), оснащений автономною паливною системою для роботи двох двигунів Draco. Ця система функціонувала незалежно від основної силової установки корабля, використовуючи існуючі інженерні рішення для виконання орбітальних маневрів. Перше випробувальне ввімкнення двигунів відбулося 3 вересня 2025 року, що дозволило підняти перигей станції приблизно на одну милю, встановивши параметри орбіти в межах від 256,3 до 260,9 миль.
Протягом свого розширеного перебування на станції, яке тривало довше за початково заплановані чотири місяці, корабель Dragon виконав загалом шість маневрів для протидії атмосферному опору. П'ять із цих запусків двигунів було проведено восени 2025 року, а фінальне коригування орбіти відбулося 23 січня 2026 року безпосередньо перед початком підготовки до відстикування. Використання двох двигунів Draco має на меті зменшити історичну залежність МКС від російських кораблів «Прогрес» у питанні планового обслуговування орбіти, надаючи програмі МКС від NASA ширший спектр інструментів для забезпечення оперативної стійкості. Варто зазначити, що перша демонстрація цієї функції відбулася ще 8 листопада 2024 року під час 31-ї місії комерційного постачання SpaceX.
Модуль Harmony, також відомий як Node 2, що служив інтерфейсом для стикування, є ключовим вузлом МКС, який з’єднує американську лабораторію Destiny, європейську Columbus та японську Kibo. Запущений у жовтні 2007 року, Harmony забезпечує розподіл електроенергії та даних, маючи шість портів CBM, причому надирний порт зазвичай резервується для вантажних кораблів типу Dragon. У межах місії CRS-33 було доставлено значний обсяг вантажу, зокрема 447 кілограмів наукових матеріалів для досліджень у сфері 3D-друку в невагомості та запобігання втраті кісткової маси, а також 1091 кілограм засобів забезпечення життєдіяльності екіпажу.
Після відокремлення о 12:05 за східним часом (EST) 26 лютого, безпілотний Dragon розпочав свій шлях додому. Герметична капсула, що транспортувала результати наукових експериментів, зокрема матеріали дослідження Euro Material Aging, успішно здійснила посадку на парашутах у Тихому океані поблизу узбережжя Каліфорнії у п'ятницю, 27 лютого 2026 року, приблизно о 07:44 за Гринвічем (GMT). Негерметичний вантажний відсік, що містив відпрацьоване обладнання для корекції орбіти, був від’єднаний для безпечного згоряння в атмосфері, тоді як основна капсула була евакуйована для подальшого відновлення та повторного використання.
Успішне завершення цієї експедиції підкреслює подвійну функціональність архітектури Dragon, здатної виконувати як транспортні, так і технічні завдання. Цей політ став 33-ю вантажною місією в межах програми комерційних послуг NASA та ювілейним, 50-м польотом корабля Dragon до МКС в історії компанії SpaceX. Отримані дані та повернуті зразки стануть основою для подальших досліджень, що зміцнюють позиції людства на низькій навколоземній орбіті.