Інтеграція цільнозернових продуктів: Ключ до покращення здоров'я та зниження ризиків

Фахівці наголошують на необхідності поступового включення продуктів із цільного зерна до щоденного раціону як фундаментального кроку для досягнення суттєвих покращень стану здоров'я. Цей нутритивний зсув, що охоплює пшеницю, ячмінь, жито, овес та псевдозернові культури, як-от кіноа, є критично важливим, оскільки ці продукти зберігають повну структуру зерна, включаючи необхідні волокна, вітаміни та мінеральні речовини.

Дослідження, проведене серед 3121 особи середнього віку 55 років, встановило, що регулярне споживання цільнозернових корелює зі зменшенням приросту об'єму талії порівняно з особами, які надають перевагу рафінованим зернам. Дієтична корекція, орієнтована на цільні зерна, має прямий зв'язок зі зниженням імовірності розвитку серцево-судинних патологій, зменшенням загальної смертності, а також із нижчим рівнем захворюваності на діабет другого типу та певні онкологічні хвороби.

Високий вміст розчинної клітковини у цих продуктах сприяє зниженню рівня ліпопротеїнів низької щільності («поганого» холестерину) у крові, що є запорукою здоров'я серцево-судинної системи. Крім того, завдяки клітковині, цільнозернові продукти прискорюють транзит їжі кишківником, мінімізуючи контакт слизової оболонки з потенційними канцерогенами, що слугує профілактикою колоректального раку.

На європейському рівні, зокрема в Іспанії, регульовані стандарти якості для цільнозернового хліба створюють доступну точку входу для населення у світ більш здорового харчування, де громадянам радять поетапно замінювати традиційний білий хліб на його цільнозерновий аналог. У контексті України, де поширеність надмірної ваги та ожиріння є значною, згідно з даними 2019 року, 59,1% населення мали надмірну вагу, а 24,8% страждали на ожиріння, що підкреслює нагальну потребу у зміні харчових звичок.

Рекомендована цільова добова кількість цільних злаків становить 70 грамів для жінок та 90 грамів для чоловіків, при цьому щонайменше 50% від загальної кількості злаків мають бути саме цільнозерновими. Поточний рівень споживання цих незамінних нутрієнтів у країні залишається низьким, що акцентує увагу на необхідності розробки та впровадження масштабних інформаційних кампаній. Наприклад, для дітей віком 1–2 роки вже рекомендовано, щоб частка цільнозернових продуктів у раціоні переважала над обробленими, формуючи здорові звички змалку.

Перехід на цільнозернові продукти, як-от цільнозерновий хліб, який може містити у 2–3 рази більше клітковини, ніж звичайний білий, забезпечує тривале відчуття ситості, що є важливим для контролю ваги. Крім того, ці продукти мають нижчий глікемічний індекс, що сприяє стабілізації рівня цукру в крові, що особливо важливо для осіб із групи ризику розвитку діабету 2 типу. Такий свідомий вибір у харчуванні є інвестицією у довголіття та якість життя, що підтверджується науковими даними про зниження ризиків хронічних захворювань.