Зонд Parker Solar Probe зафіксував рекордне зближення із Сонцем на тлі спостережень за міжзоряною кометою 3I/ATLAS

Апарат НАСА Parker Solar Probe 13 грудня 2025 року успішно завершив свій двадцять шостий проліт поблизу нашої зірки. Під час цього маневру зонд знову встановив рекорд, наблизившись до поверхні Сонця на відстань близько 3,8 мільйона миль, що еквівалентно 6,2 мільйона кілометрів. Цей етап місії припав на період пікової активності 11-річного сонячного циклу. Завдяки цьому зближенню апарат досяг неймовірної швидкості у 430 000 миль на годину (або 687 000 кілометрів на годину), що робить його найшвидшим об'єктом, коли-небудь створеним людством.

Керування цією амбітною місією, включно з розробкою та збиранням апарата, здійснюється Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса (APL), розташованою у штаті Меріленд. Під час максимального зближення зонд функціонував повністю автономно. Зв'язок із Землею було відновлено лише 18 грудня 2025 року, коли апарат передав тональний сигнал, який підтвердив, що всі його системи працюють у штатному режимі. Це свідчить про високу надійність космічного апарату.

Протягом десятиденного періоду, з 8 по 18 грудня 2025 року, чотири набори наукових приладів зонда активно збирали життєво важливі дані. Ці дані були отримані безпосередньо з сонячної корони — зовнішньої атмосфери Сонця. Інформація, зібрана в цей час високої активності, є критично важливою для точного прогнозування космічної погоди. Така погода несе потенційні загрози для супутникових систем, здоров'я астронавтів та функціонування наземних енергомереж. Основна програма Parker Solar Probe була продовжена, і зонд продовжуватиме збір даних щонайменше до середини 2029 року, забезпечуючи подальше вивчення екстремальних умов у короні.

Водночас із дослідженням Сонця, Parker Solar Probe брав участь у спостереженні за третьою підтвердженою міжзоряною кометою, яка отримала назву 3I/ATLAS (офіційне позначення C/2025 N1 (ATLAS)). Цей об'єкт було виявлено 1 липня 2025 року завдяки системі телескопів ATLAS у Чилі. Комета 3I/ATLAS стала лише третім відомим «гостем» із-за меж нашої Сонячної системи, приєднавшись до 1I/«Оумуамуа» (2017) та 2I/Борисова (2019). Варто зазначити, що комета досягла свого найближчого підходу до Сонця ще 29 жовтня 2025 року.

У період з 18 жовтня до 5 листопада 2025 року прилад WISPR на борту Parker Solar Probe щодня робив близько 10 знімків комети, фіксуючи її динамічну еволюцію. Крім того, апарат НАСА Europa Clipper також долучився до досліджень 3I/ATLAS 6 листопада, спостерігаючи за нею з відстані приблизно 102 мільйони миль (164 мільйони кілометрів) за допомогою свого ультрафіолетового спектрографа. Найближче до Землі комета пройшла 19 грудня 2025 року, перебуваючи на відстані близько 168 мільйонів миль (270 мільйонів кілометрів).

Вивчення 3I/ATLAS викликало жваві наукові дискусії. Зокрема, астрофізик Гарвардського університету Аві Лоб зауважив наявність певних аномалій, таких як «антихвіст» та високий вміст нікелю без заліза, що змушувало деяких фахівців ставити під сумнів її виключно кометну природу. Проте, офіційні висновки представників НАСА підтвердили, що 3I/ATLAS є саме кометою. Розрахунки свідчать, що вік цього об'єкта може сягати 7 мільярдів років, і він, імовірно, походить із так званого «товстого диска» нашої Галактики. Спостереження телескопа Gemini North також надали додаткові дані, зокрема щодо зміни кольору комети після проходження перигелію. Ці скоординовані зусилля різних наукових інструментів забезпечують комплексний аналіз як нашого світила, так і рідкісних міжзоряних мандрівників.