Розкопки в Ольбії: Як римський некрополь розкриває давні поховальні ритуали

Під час рутинних археологічних обстежень, пов'язаних із проєктом модернізації дороги RD559 у муніципалітеті Єр (департамент Вар, Франція), було виявлено значний римський некрополь. Ці роботи проводилися зусиллями Національного інституту профілактичних археологічних досліджень (INRAP) у співпраці з археологічною службою департаменту Вар. Знахідка має величезне значення для розуміння поховальних практик римської доби на півдні Галлії.

На дослідженій ділянці археологи ідентифікували понад 160 кремаційних споруд, розташованих на площі приблизно 800 квадратних метрів. Усі зафіксовані поховання свідчать виключно про кремацію. Згідно з виявленими слідами, тіло померлого спочатку розміщували на дерев'яному помості над ямою, після чого відбувалося спалення. Висока температура процесу спричиняла деформацію та обвуглювання кісток, а також призводила до плавлення бронзових артефактів та обвуглювання кераміки й скляного посуду. Ці артефакти дають змогу фахівцям детально відтворити послідовність кремаційного обряду та проаналізувати сліди ритуальних дій.

Унікальною особливістю некрополя в районі Ольбії є наявність спеціальних каналів для ритуальних поливань, виготовлених із перепрофільованих амфор, які виступали над могилами. Через ці канали родичі могли здійснювати поливання вином, медом чи пахощами, фактично «нагодовуючи» померлих у пам'ятні дати, такі як Фералії чи Лемюрії. Після завершення кремації, частина вогнищ використовувалася як місце остаточного поховання, тоді як в інших випадках рештки кісток збирали та поміщали у невеликі контейнери або просто складали у купи.

Археологи наголошують, що ці знахідки дають лише часткову картину соціальної структури тогочасного населення. Наразі неможливо достовірно встановити, які саме соціальні верстви мали доступ до кремаційних обрядів, або хто саме був похований на цій території. Зокрема, відсутні підтверджені дані про поховання рабів, і питання щодо змішування чи, навпаки, чіткого розділення соціальних класів залишаються предметом наукових гіпотез та дискусій.

Некрополь розташований поблизу стародавньої грецької колонії Ольбія, заснованої масаліотами у IV столітті до нашої ери, яка згодом увійшла до складу римської колонії Арль. Таке розташування свідчить про те, що ця територія, ймовірно, була важливою складовою портового та торговельного вузла того часу. Регулярність проведених ритуалів також вказує на наявність усталених і глибоких культурних традицій у громаді.

Дослідження демонструють, що поховальні обряди давніх часів були багатогранними та мали складне символічне навантаження. Наприклад, знайдені керамічні посудини та флакони для пахощів, як обвуглені, так і збережені, разом із системою каналів для поливань, підтверджують багатство ритуальної практики та прагнення належним чином вшанувати пам'ять померлих.

Громадськості відкриття було представлено під час Європейських днів спадщини у вересні 2025 року, що дало змогу відвідувачам оглянути некрополь та ознайомитися з виявленими артефактами. Після завершення всіх археологічних етапів робіт заплановано продовження інфраструктурного проєкту: прокладання дренажних систем, оптоволоконних кабелів та вуличного освітлення для фіналізації реконструкції дороги RD559.

Таким чином, виявлення некрополя Ольбія не лише розширює наші знання про римські кремаційні традиції на теренах Галлії, але й підкреслює критичну важливість профілактичної археології при реалізації сучасних інфраструктурних проєктів. Отримані археологічні дані дають змогу зрозуміти, як у давнину поєднувалися ритуал, пам'ять про предків та соціальні практики, залишаючи низку відкритих питань для подальших наукових досліджень та обговорень.