Археологи виявили скарб із майже 40 тисяч античних монет поблизу Сенона

На території департаменту Мёз, що на сході Франції, неподалік комуни Сенон, археологи з Національного інституту профілактичних археологічних досліджень (INRAP) здійснили знахідку значного скупчення пізньоримських грошей. Це відкриття стало можливим завдяки планам власника приватної ділянки розширити своє житло, що автоматично вимагало проведення обов'язкових археологічних розвідок. Масштаби розкопок охопили приблизно 1500 квадратних метрів, дозволивши детально дослідити фрагмент античного житлового кварталу, який досі залишався майже не вивченим.

Дослідники встановили, що монети були акуратно заховані у трьох керамічних посудинах, розташованих усередині житлових будівель. Два з цих глечиків вже розкрили: один із них містив близько 25 тисяч дрібних бронзових монет. За попередніми оцінками, загальна кількість виявлених екземплярів може сягати позначки у 40 тисяч. Третю амфору залишили для проведення детального лабораторного аналізу, аби точно встановити її вміст та особливості. На всіх монетах чітко видно зображення римських імператорів. Датування цього сховища вказує на період між 280 та 310 роками нашої ери.

Особливості розташування цих сховищ особливо зацікавили фахівців. Амфори були встановлені вертикально у спеціально підготовлені ями, причому їхні горловини знаходилися майже на рівні стародавньої підлоги. Такий спосіб розміщення свідчить про продумане та впорядковане зберігання, а не про панічну спробу швидко сховати цінності під час якоїсь надзвичайної події. Цю версію підтверджують і кілька монет, що прилипли до зовнішніх стінок двох посудин — вони потрапили туди вже після того, як ємності зайняли свої місця.

Наукова цінність цієї знахідки полягає не стільки у великій кількості самих монет, скільки у винятковій збереженості археологічного контексту. На відміну від скарбів, знайдених у неконтрольованих умовах, ця знахідка дає змогу точно реконструювати обставини її створення. Координатор розкопок, Симон Ріц, висловив припущення, що це може бути наслідком систематичного вилучення грошей з обігу під час грошової реформи, яку проводила пізня Римська імперія. Дослідник провів паралель із запровадженням євро, коли старі банкноти поступово виводилися з щоденного використання.

Археологічні дані також допомагають відновити історію самого місця. У давнину Сенон належав до території галльського племені медіоматріків, чия столиця розташовувалася у Дівудурумі, сучасному Меці. Урбанізація цієї місцевості почалася наприкінці І століття нашої ери, коли місцеві жителі перейшли від будівництва з саману та дерева до кам'яних споруд. Однак на початку IV століття поселення зазнало серйозних руйнувань внаслідок сильної пожежі. Після відновлення життя тут тривало недовго: ще одна пожежа у середині IV століття спричинила остаточне залишення цього кварталу мешканцями.

Хоча самі бронзові монети, можливо, не мають надзвичайно високої матеріальної вартості, їхнє організоване зберігання та ретельно задокументований контекст надають рідкісну можливість простежити економічні процеси пізньої античності. Подальші лабораторні дослідження вмісту третьої амфори та супутніх знахідок мають на меті пролити світло на роль цих накопичень у місцевій економіці та остаточно підтвердити причини їхнього накопичення.