Таджикистан: Створення Центрів Арійської Цивілізації та Наврузу в Душанбе за Дорученням Емомалі Рахмона

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон надав Кабінету Міністрів та Виконавчому офісу Глави держави доручення щодо втілення заходів із заснування Центру Арійської Цивілізації у столиці, місті Душанбе. Це розпорядження, видане після Послання Президента від 16 грудня 2025 року, має на меті зміцнення національної самосвідомості та чітке визначення історичного місця таджицького народу у світовому контексті. Паралельно з цим, Президент зобов'язав створити Міжнародний центр Наврузу, який також буде розташовано у Душанбе. Обидві ці установи покликані функціонувати як потужні культурно-освітні осередки, що просуватимуть історичні, духовні та культурні надбання регіону.

Національна академія наук Таджикистану, спільно з відповідними науковими та проєктними установами, отримала завдання розробити концептуальну основу для цих нових інституцій. Ця концепція має гармонійно поєднати архітектурні та містобудівні традиції, взяті з давніх поселень, з історичними звичаями таджицької державності й управління. Очікується, що фінальна пропозиція буде оперативно подана на розгляд Уряду. Ця знакова ініціатива є логічним продовженням інтелектуальних пошуків Президента Рахмона щодо арійської спадщини, які він раніше висвітлював у своїх друкованих працях, тепер же переводячи їх у площину інституційного будівництва.

Наукова спільнота розцінює це нововведення як своєчасне. Доктор Лариса Додхудоєва, історик та керівник відділу етнології та історичної антропології Інституту історії, археології та етнографії імені А. Доніша, наголосила на важливості простежування культурної спадщини таджиків через призму стародавніх світоглядів, вірувань та ритуалів, які простежуються у сучасній культурі. Вона уточнила, що запропонований Центр Арійської Цивілізації, який вона умовно назвала «Конун-центром», ґрунтується не на псевдонауковій ідеології, а на стимулюванні міжнародної співпраці у вивченні національної спадщини високорозвиненої арійської цивілізації.

Коріння цієї цивілізації, за її словами, сягає давніх індоіранських народів, яких вважають предками сучасних іранців, індійців та таджиків, поряд з іншими індоєвропейцями, яким приписують створення таких монументальних творів, як Веди та Авеста. Професор Додхудоєва відносить цей історичний контекст до Бронзового віку, що охоплює період від кінця ІІІ тисячоліття до початку І тисячоліття до нашої ери. Це був час значного прогресу в металургії, розквіту міських осередків та зародження ранніх зороастрійських релігійних концепцій, які мають вирішальне значення для таджицького етногенезу.

Археологічне підтвердження цієї глибокої історичної розповіді черпається з ключових пам'яток Таджикистану. Поселення Саразм, що датується IV-ІІІ тисячоліттями до н.е. у долині Зеравшану, є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Воно слугує яскравим прикладом розвитку людських поселень у Центральній Азії. Саразм функціонував як великий торговельний хаб, підтримуючи зв'язки з Іранським нагір'ям, Туркменістаном та долиною Інду, і був провідним центром палеометалургії у IV-ІІІ тисячоліттях до н.е.

Крім того, особливу увагу приділяють поселенню Тахті-Сангін, розташованому поблизу злиття річок Вахш і Пяндж. Його вважають потенційним джерелом для дослідження сучасної таджицької етнокультури. Розкопки тут, які тривали з 1976 по 1991 рік і включали дослідження Храму Окса, дають уявлення про елліністичний та кушанський періоди. Інститут історії, археології та етнографії імені А. Доніша наразі готує до друку видання «Таємниці Тахті-Сангіну», яке має стати першим матеріалом для новоствореного Центру Арійської Цивілізації. Цей акцент на стародавній спадщині перегукується з попереднім оголошенням Президента Рахмона про 2006 рік як «Рік Арійської Цивілізації», метою якого було плекання національної свідомості серед молоді.