ALMA представила наймасштабніше зображення центру Чумацького Шляху: нові горизонти хімії зореутворення

25 лютого 2026 року Європейська південна обсерваторія (ESO) оприлюднила унікальне мозаїчне зображення, яке демонструє газ — основне паливо для народження зірок у самому серці нашої Галактики. Цей знімок, отриманий завдяки потужностям системи телескопів ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array) у Чилі, охоплює Центральну молекулярну зону (ЦМЗ) на відстані понад 650 світлових років. Даний огляд став найбільшим в історії роботи цього інструменту та є частиною масштабної програми ACES (ALMA Survey of the Central Molecular Zone). Завдяки йому вчені отримали безпрецедентну можливість вивчити структуру холодного молекулярного газу, що є фундаментом для формування нових світил.

Для наочності на карті використано спеціальне кольорове кодування, що дозволяє розрізнити ключові хімічні сполуки. Зокрема, монооксид сірки виділено ціановим кольором, монооксид кремнію — зеленим, ізоціанову кислоту — червоним, ціаноацетилен — синім, а моносульфід вуглецю — пурпурним. Важливо зазначити, що реальна щільність зірок у цій зоні значно вища, ніж здається на фото, адже основний акцент зроблено саме на газових хмарах. Додаткові дані про зірки переднього плану були отримані за допомогою інфрачервоного телескопа VISTA обсерваторії ESO. ЦМЗ зосереджує майже 80% усього щільного холодного газу Чумацького Шляху, оточуючи надмасивну чорну діру Стрілець А* (Sgr A*).

Професор Стів Лонгмор, провідний дослідник проекту ACES, підкреслив, що вивчення процесів народження зірок у цьому регіоні є ключем до розуміння еволюції галактик. Умови в Центральній молекулярній зоні багато в чому нагадують ті, що панували в ранньому Всесвіті. Результати дослідження та повний набір даних публікуються в серії наукових статей у журналі «Monthly Notices of the Royal Astronomical Society». У проекті беруть участь видатні науковці, серед яких со-провідний дослідник Ешлі Барнс із ESO. Зібрана інформація дозволила ідентифікувати десятки молекул, включаючи складну органіку: метанол, ацетон та етанол. Доктор Барнс зауважила, що таке хімічне багатство допомагає зрозуміти походження компонентів, необхідних для формування планет і, можливо, життя.

Дослідження також продемонструвало розгалужену мережу довгих ниткоподібних структур, які, згідно з теоретичними моделями, спрямовують матерію до щільних скупчень, де й починається зореутворення. Доктор Деніел Вокер підтвердив, що ці масштабні філаментарні структури раніше фіксувалися лише в окремих ізольованих ділянках космосу. Потужна гравітація та інтенсивне випромінювання від чорної діри Sgr A* сприяють утворенню значно більших і складніших молекул порівняно з тими, що зустрічаються у спокійніших регіонах. Міжнародна колаборація ACES об’єднує понад 160 вчених із більш ніж 70 установ, включаючи групу професора Маттіа Сормані з Університету Інсубрії, яка очолює напрямок теоретичної обробки даних.

Професор Крістоф Федеррат з Австралійського національного університету (ANU) акцентував увагу на тому, що газ, який вивчає ACES, є екстремальним паливом для майбутніх зірок. Центральна молекулярна зона — це середовище з набагато жорсткішими умовами, ніж зовнішні околиці Чумацького Шляху. Створення цього мозаїчного зображення ALMA є справжнім технологічним та науковим проривом у спостережній астрофізиці. Можливість картографувати молекулярну хімію в такому масштабі надає емпіричні докази для перевірки теорій розвитку галактик та походження складної хімії. У майбутньому вчені планують продовжити дослідження за допомогою оновленої системи ALMA Wideband Sensitivity Upgrade та Надзвичайно великого телескопа (ELT) ESO.