Пошук життя на Марсі визнано головним пріоритетом для пілотованих місій США – рекомендації Академій

У вівторок, 9 грудня 2025 року, Національні академії наук, інженерії та медицини Сполучених Штатів представили світові ґрунтовний документ, озаглавлений «Наукова стратегія пілотованих досліджень Марса». Ця доповідь, що налічує 240 сторінок, була підготовлена на замовлення NASA. Вона чітко окреслює ключові наукові орієнтири, якими керуватимуться перші пілотовані експедиції на Червону планету, заплановані на 2030-ті роки.

Наріжним каменем, що має спрямовувати ці майбутні місії, є безапеляційний пріоритет: пошук будь-яких ознак минулого або ж існуючого життя, а також ретельна оцінка пребіотичної хімії в межах зони висадки. Роботу комітету, який розробляв цей документ, співголовували Лінда Елкінс-Тантон з Каліфорнійського університету в Берклі та Дава Ньюман з Массачусетського технологічного інституту. Доповідь містить одинадцять першочергових наукових рекомендацій. Їхня мета — забезпечити максимальну наукову віддачу від перших трьох висадок людини на Марс, які планують реалізувати в рамках чотирьох запропонованих кампаній.

Найбільш бажана архітектура кампанії передбачає три послідовні етапи. Спочатку відбудеться початкова пілотована місія тривалістю 30 сол (марсіанських діб). Після неї заплановано безпілотний вантажний рейс. Завершальним етапом стане основна місія з астронавтами, розрахована на 300 сол. Для забезпечення високої продуктивності досліджень, звіт наполягає на створенні стаціонарної наукової лабораторії безпосередньо на поверхні Марса. Крім того, обов'язковим є повернення зразків на Землю після кожної пілотованої подорожі. Також у документі наголошується на необхідності запровадження регулярного саміту під назвою «Командна робота людини та агента» для злагодженої координації зусиль роботів, людей та систем штучного інтелекту.

Особлива увага приділяється вибору місця посадки. Тут перевага надається низьким та середнім широтам, які характеризуються різноманітною геологією та наявністю водяного льоду поблизу поверхні. Третя за пріоритетністю кампанія, сфокусована саме на пошуках життя, навіть передбачає можливість проведення глибокого буріння на глибину від 2 до 5 кілометрів. Саме там, на думку експертів, може зберігатися рідка вода. Паралельно з науковими завданнями, звіт зачіпає питання планетарного захисту. Він закликає NASA продовжувати активну співпрацю у сфері еволюції керівних принципів, щоб дозволити астронавтам досліджувати потенційно життєздатні регіони, не створюючи при цьому загрози для безпеки нашої планети.

Цей стратегічний документ фактично формує науковий порядок денний для NASA у контексті планів відправити людей на Марс протягом 2030-х років. Він рішуче підтверджує, що пошук позаземного життя залишається центральним елементом усіх космічних зусиль. Успішна реалізація цих рекомендацій неминуче спиратиметься на досвід, накопичений під час програми Artemis, метою якої є повернення людей на Місяць, що слугуватиме необхідним тренувальним полігоном. Попередні терміни повернення марсіанських зразків на Землю, які NASA розглядає як альтернативу поточній програмі Mars Sample Return, наразі намічені на 2035 або 2039 рік.