Штучний інтелект у моніторингу: Нова методика підрахунку ладозької нерпи

Консерваційні організації впроваджують технології штучного інтелекту для підвищення точності обліку популяції ендемічного виду – ладозької нерпи. Ця ініціатива є результатом спільної роботи «Фонду друзів Балтійської кільчастої нерпи» та фахівців АНО «Еко-Фактор», які розробили новий підхід до збору даних. Нова методика, що базується на аналізі інфрачервоних аерофотознімків, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА), покликана замінити традиційні візуальні підрахунки на льоду, які, за оцінками експертів, часто призводять до недообліку особин.

Ладозька кільчаста нерпа, наукова назва Pusa hispida ladogensis, є підвидом, що мешкає виключно у водному просторі озера Ладога, найбільшого прісноводного озера Європи. Цей вид занесений до Червоної книги Російської Федерації як вразливий, що підкреслює критичну необхідність точного моніторингу його чисельності. Історичні дані свідчать про значне скорочення популяції: якщо у 1930-х роках налічувалося близько 20 000 особин, то на початку 2000-х їхня кількість впала до діапазону 3 000–5 000. Сучасні оцінки вказують на приблизно 7 500 особин, що робить кожен етап обліку життєво важливим для розробки ефективних природоохоронних стратегій.

Крім природних коливань, на виживання виду суттєво впливають антропогенні фактори, зокрема заплутування у рибальських сітках та зростання туристичної активності, що порушує спокій у місцях їхнього проживання. Застосування алгоритмів машинного навчання для аналізу аерофотознімків дозволяє автоматизувати процес ідентифікації тварин, мінімізуючи людський фактор та підвищуючи достовірність результатів. Збільшення точності обліку дозволить екологам більш обґрунтовано розподіляти ресурси для захисту середовища існування нерпи та розробляти заходи щодо зменшення смертності від рибальських снастей.

Практичне впровадження цієї нової системи підрахунку, що використовує можливості штучного інтелекту, заплановано розпочати у березні 2026 року. Цей крок відображає ширшу тенденцію до цифровізації та використання передових технологій для вирішення екологічних викликів. Співпраця між громадськими об'єднаннями, як-от «Фонд друзів Балтійської кільчастої нерпи», та науково-дослідними установами, як-от АНО «Еко-Фактор», є ключовою для успіху подібних природоохоронних проєктів. Успіх цього проєкту може слугувати прецедентом для застосування подібних технологій для обліку інших рідкісних або важкодоступних популяцій тварин.